До проблемних позичальників хочуть застосовувати санкції

До проблемних позичальників хочуть застосовувати санкції

До проблемних позичальників хочуть застосовувати санкції

Закон «Про фінансову реструктуризацію», як виявилося, не задовольняє повною мірою запити банкірів, тому уряд подав у Верховну Раду законопроект № 9236, який покликаний виправити низку положень цього закону.

Законопроект «Про внесення змін у деякі закони щодо процедури проведення фінансової реструктуризації» пропонує «встановити відповідальність за невиконання зобов’язань боржників та/або залучених кредиторів або пов’язаних осіб боржника на підставі відповідного арбітражного рішення», повідомляє FinClub.

>

Після ухвалення закону стане можливим спільне проведення фінансової реструктуризації кількох боржників, які є пов’язаними особами (йдеться про групу юросіб під спільним контролем – стандарт МСФЗ), але мають різних несумісних кредиторів.

Умови та граничні критерії прощення боргу держбанками схвалюватиме Кабмін.

Внесення змін до законів «Про іпотеку» та «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» викликано необхідністю більш точно визначити момент здійснення позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та/або застосування позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відповідно до закону «Про фінансову реструктуризацію».

Йдеться про момент, коли вартість відповідного майна виявиться недостатньою для повного задоволення вимог залученого кредитора, з метою заощадження забезпеченого іпотекою та заставою (обтяженням нерухомого майна) зобов’язання у відповідній (непогашеній) частині.


Передача кредитору права власності на майно боржника в рахунок повного або часткового задоволення вимог є одним з найбільш затребуваних способів здійснення фінансової реструктуризації відповідно до Закону “Про фінансову реструктуризацію”.

Але на практиці ця процедура вимагає попереднього отримання дозволу Антимонопольного комітету на концентрацію, оскільки, як правило, таким майном є всі основні засоби (фонди) боржника, які підпадають під визначення єдиного/цілісного майнового комплексу.

На практиці отримання такого дозволу займає не менше місяця, вимагає значних зусиль з боку заявників, часто із залученням зовнішніх радників, при дотриманні процедури фінансової реструктуризації, термін проведення якої обмежується 90 днями.

Відсутність потреби отримання такого дозволу обґрунтовується ще й тим, що таке майно, як правило, передається залученим кредитором у фінансовий лізинг, оренду боржнику з метою відновлення його господарської діяльності (також вимагає дозволу АМКУ).

Ощадбанк активно користується цим законом. «Реструктуризовано майже 10 млрд грн кредитів, зараз (на 20-е вересня. – Ред.) у процесі реструктуризації перебувають кейси ще на 12 млрд грн. А 17 млрд грн очікують відповідного рішення для старту процедури”, – розповів голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

«Основна проблема для успішних реструктуризацій – це надто великі апетити проблемних позичальників, які чомусь вирішили, що банки і особливо державні банки повинні їм списати кредити, конвертувати все в гривню під мінімальну процентну ставку, якусь символічну, наприклад, на рівні 0,5% річних», – говорить директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук.

Останні новини
В Україні буде 100 районів
В Україні буде 100 районів

сб, 17 сер 14:34

В рамках процесу децентралізації необхідно прийняти новий закон про принципи адміністративно-територіального…