Валерія Коломієць: за що в Україні сьогодні можуть посадити банкіра

Валерія Коломієць: за що в Україні сьогодні можуть посадити банкіра

Валерія Коломієць: за що в Україні сьогодні можуть посадити банкіра

Оскільки в Україні діє принцип верховенства права, право потрапити за грати гарантоване кожному без винятку.

Це стосується також працівників банківських установ, і не лише пересічних менеджерів чи касирів-операторів відділень.

>

Уникнути гіпотетичної кримінальної відповідальності, що може потягнути за собою обмеження свободи, права пересування та користування своїм майном – і, безумовно, законний та справедливий судовий вирок у майбутньому – не можуть навіть топ-керівники банківських та фінансових установ.

Хочу нагадати, що ще у 2014 році прес-служба Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомляла, що проти власників та керівників банків відкрито 115 (у 2016 році вже прозвучала цифра 900) кримінальних проваджень.

Як можна судити вже з 2019 року, за таку кількість часу частина з цих проваджень досі розслідується або ж перебуває у стані анабіозу, і їхня подальша доля невідома.

І лише незначна кількість цих кримінальних справ почала реалізовуватись у життя, можливо і не надто активно та сміливо.
Дійсно, Кримінальний кодекс має цілий ряд статей, що передбачають кримінальну відповідальність для працівників фінансової сфери, і правоохоронні органи застосовують їх доволі активно, хоча не завжди й креативно.

Наприклад, в Україні топ-керівника банку можуть звинуватити у доведенні банку до неплатоспроможності або – чи в подальшому – до банкрутства. Ця діяльність може бути здійснена шляхом так званого виводу банківських активів на рахунки компаній, що фактично підконтрольні засновникам чи керівництву установи через афілійованих осіб.


Видача значних за обсягом кредитів всупереч кредитній політиці банку – тобто на особливих умовах, з пониженими відсотковими ставками або без забезпечення заставою; передача права вимоги майнових прав по кредитам третім особам (великим вкладним самого банку); переуступка права вимоги за кредитом по заниженій ціні – перелік існуючих схем можна продовжити.

Також якщо говорити про можливу кримінальну відповідальність керівників, неможливо забути найпоширеніше звинувачення. Привласнення та заволодіння майном ввіреної топ-менеджеру установи, шляхом зловживання службовим становищем. Наприклад, минулорічний кейс із гучними затриманнями колишнього та діючого керівництва «Ощадбанку», яких підозрюють саме у заволодінні коштами банку шляхом видачі значного кредиту афілійованим особам. Схоже кримінальне провадження здійснюється також і відносно ПАТ «Банк Інвестицій та заощаджень», менеджмент котрого підозрюють у перерахуванні значних сум коштів на рахунки підконтрольним їм же іноземних компаній. Досудове розслідування у цій справі ще триває.

Не варто також забувати, що зараз НАБУ активно здійснює розслідування справи щодо нібито незаконних дій керівництва VAB Банк (належить власнику UkrLandFarming Олегу Бахматюку), яких підозрюють у незаконному отримані стабілізаційного кредиту від Національного банку Україні та подальшому заволодінні вказаними коштами.

Також минулого року було оголошено підозру колишньому голові наглядової ради банку «Національний кредит» Андрію Оністрату, якого із ще кількома працівниками установи підозрюють у заволодінні коштів банку. Вони нібито списували значні суми кредитних коштів на їм же належні офшорні компанії.

Фактично коли ми говоримо про доведення банку до неплатоспроможності, заволодіння його ж майном через афілійованих осіб – за сценарієм правоохоронних органів – часто йде логічним продовженням можливої злочинної діяльності.

В кожному випадку, часто із вказаними підозрами та обвинуваченнями рука об руку йдуть такі статті Кримінального кодексу, як:

  • легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом. Наприклад, особа «перекидає» отримані кошти між різними пов’язаними компаніям, перш ніж заволодіти і почати використовувати їх відкрито;
  • зловживання повноваженнями. Тобто керівник має мати повноваження для прийняття певних рішень: підписувати документи, бути членом кредитного комітету тощо. Для прикладу, Сергія Горбачевського (справа Інтеграл Банку) у 2017 році підозрювали в тому, що він нібито причетний до доведення установи до банкрутства і завдання шкоди вкладникам. У свою чергу, захист неодноразово вказував на той факт, що С. Горбачевський відповідно до посадових інструкцій не мав права підпису на кредитних зобов’язаннях і не входив до правління і комітетів банку. Незважаючи на той факт, що судом все ж було вирішено взяти підозрюваного під варту, згодом він опинився під домашнім арештом, а справа так і не дійшла до суду;
  • фіктивне підприємництво може полягати у створенні компаній, які фактично не здійснюють жодної підприємницької діяльності і призначені виключно для отримання виведених з банку коштів.

Тож як бачимо, на сьогодні правоохоронні органи взялися за «банкірів» досить активно, і існування значної кількості ще нереалізованих кримінальних проваджень вказує лише на збільшення подібних тенденцій. Але маємо визнати, зараз більшість наведених прикладів мають характер, так званих, «фактових справ», і подальша доля та судова перспектива справ, у яких вже оголошено підозру конкретним особам невідома. Тому однозначно ствердно сказати, чи дійсно в нашій країні можливо «посадити» банкіра – не можна.

Але, проблеми із законом можуть виникнути не лише у керівників. І тут щодо притягнення до реальної кримінальної відповідальності таких осіб у правоохоронних органів не виникає жодних значних проблем.

Тому деякі представники середньої ланки працівників банку за останні роки притягувались до кримінальної відповідальності, звісно, за заподіяння менш відчутної фінансової шкоди.

Поширеними були і залишаються обвинувачення у привласненні коштів вкладників, оформлення кредитів на третіх осіб без їх відома, підробка документів (зокрема для отримання кредитних коштів на сторонніх осіб).

Звісно, такі дії наносять потерпілим меншу за сумами, але не менш значну шкоду. Часто подібні дії можуть вчинятися працівниками банків через доступ та фактичну можливість заволодіти коштами вкладників або ж оформити кредитний договір на сторонніх осіб.

Шлях боротьби із подібними явищами, на мою думку, лише один. Це побудова та постійне вдосконалення внутрішньої безпеки самого банку та автоматизація і електронний контроль за більшістю процесів та операцій, що відбуваються в установі.

Останні новини