Борги зібрали у пакет: Кабмін нарешті зважився на реструктуризацію валютних кредитів

Борги зібрали у пакет: Кабмін нарешті зважився на реструктуризацію валютних кредитів

Борги зібрали у пакет: Кабмін нарешті зважився на реструктуризацію валютних кредитів

Валютні позичальники нарешті зможуть отримати можливість розрахуватися з боргами по кредитах. Уряд затвердив пакет законопроектів, норми яких дають право на добровільній основі реструктуризувати валютну заборгованість фізичних та юридичних осіб. Йдеться як про списання боргів, так і про пролонгацію строків кредиту, перегляд ставки. Для боржників і кредиторів також передбачено ряд податкових стимулів. Таким чином, банки зможуть реструктуризувати понад 200 млрд гривень проблемних боргів. У той же час, поки держава думала над врегулюванням проблеми, фінустанови в індивідуальному порядку її вже вирішували.

>

Не минуло й семи років, як держава зважилася на врегулювання проблеми з валютними іпотечними боргами та кредитною заборгованістю підприємств. Уряд визнав, що девальвація в 2008 і в 2014 роках призвела до значного подорожчання обслуговування кредитів, результатом чого стали масові неплатежі. Кабмін затвердив пакет законопроектів, який дає можливість валютним іпотечним позичальникам протягом трьох років з моменту прийняття норм парламентом провести реструктуризацію своїх кредитів.

Даний законопроект, розроблений Незалежною асоціацією банків України, НБУ та депутатами, був готовий ще у жовтні. Як повідомляло РБК-Україна, що його норми були узгоджені з МВФ, хоча раніше Фонд був категорично проти подібних пропозицій. Мінфін же робив акцент на фінансової реструктуризації підприємств.

"Але коли ми зібралися виносити свій законопроект в Кабмін, прем'єр-міністр нас запитав:" а де ж фізособи? Ось чому тільки зараз винесли пакетом всі документи", - розповів співрозмовник РБК-Україна в Мінфіні.


Індивідуальний підхід

Перший законопроект з пакету передбачає диференційований підхід до вирішення проблеми боргів по іпотеці, з урахуванням категорії позичальника та майна, придбаного за рахунок валютного кредиту. Виходячи з цього, визначається та частина боргу, яка підлягатиме списанню. Кредитні зобов'язання запропоновано перекласти з іноземної валюти в гривню за курсом НБУ на дату реструктуризації.

Фізособам, які мають єдине житло, банк простить не менше 25% боргу. 50% планується списати позичальникам, які мають єдине соціальне житло. Під цю категорію підпадають квартири площею до 60 кв. м і будинки площею до 120 кв. м. Такий же обсяг списання буде поширюватися на інвалідів 1 групи, учасників АТО, ветеранів, багатодітні сім'ї.

100% вибачення від кредитора отримають спадкоємці загиблих учасників АТО, а також позичальники-військовослужбовці, які отримали під час проведення антитерористичної операції інвалідність 1 групи і які володіють єдиним соціальним житлом. Право на реструктуризацію будуть мати громадяни за певних умов: борг на 1 січня 2015 року не повинен перевищувати 2,5 млн гривень за курсом Нацбанку, термін повернення заборгованості на 1 січня 2014 року не настав, і позичальник на той момент не повинен мати прострочених платежів.

Списаний обсяг боргу уряд пропонує не обкладати податком на доходи фізосіб.

"Тобто, якщо борг до 2,5 млн гривень, і людина домовився з банком, наприклад, на 300 тис. списання, то це буде вважатися доходом, але не буде оподатковуватися", - пояснили в Мінфіні.

Проте чи буде ця норма поширюються виключно на реструктуризацію в рамках запропонованого Кабміном закону, або на всі процедури, укладені раніше, поки не зрозуміло.

"Позичальник поніс збитки не зі своєї вини і не з вини банку, за все, що відбувається несе відповідальність держава. Держава за весь час не мала підтримки, то за що тут платити фізособі?" - дивується координатор Комітету з питань захисту прав кредиторів НАБУ Інна Багатих.

За словами міністра фінансів Наталії Яресько, право реструктуризації валютних кредитів має бути надано не "багатим громадянам і спекулянтам", а тим українцям, які брали позикові гроші на придбання єдиного житла. Кількість сімей, які підпадають під норми законопроекту, за її даними, становить 37 тис. Реструктуризації підлягає 20 млрд гривень або 40% у загальному портфелі валютної іпотеки фізосіб.

Нагадаємо, прийнятий у липні під тиском активістів законопроект №1558-1 передбачав реструктуризацію всіх споживчих кредитів шляхом перерахунку зобов'язань у гривню за офіційним курсом Нацбанку на дату підписання кредитного договору. Цей законопроект так і не вийшов зі стін парламенту - його не підписав спікер Верховної Ради Володимир Гройсман.

"Зараз знову почалися коливання курсу. Заборгованість позичальників, що обчислюється у валюті, збільшується. Банкам постійно доводиться доформувати резерви, і збитки системи продиктовані необхідністю постійної дорезервування, - зазначила Інна Багатих. - Але є інше "але". Не всі позичальники підтримують цей варіант законопроекту. Хоча левова частка іпотеки під ці норми потрапляє".

В приватному порядку

У той же час, поки держава думало над глобальним вирішенням проблеми, банки самостійно намагалися її врегулювати. Як розповіли РБК-Україна в прес-службі UniCredit Bank, ще з початку кризи 2008 року в банку досить оперативно реагували на потреби позичальників, співвідносячи їх з реальними можливостями. Перші масштабні реструктуризації, як "масовий продукт", тут були початі вже в 2009 році.

"У наступні роки банк розробив цілий ряд пакетів з реструктуризації, які включали в себе різні преференції для сумлінних позичальників: списання штрафних санкцій, прощення частини боргів і так далі. Пакетів дійсно дуже багато, понад 30, - відзначили в прес-службі банку. - Ми оперативно і максимально лояльно відгукнулися на ситуацію на валютному ринку".

Як пояснили в банку, для всіх клієнтів, які мають валютні іпотечні кредити, вже більше півроку пропонується пакет реструктуризації "50/50". Суть пропозиції: розмір прощення боргу банком дорівнює розміру погашення клієнтом. За цей час близько чверті клієнтів, що мають валютну іпотеку, врегулювали свої зобов'язання.

За словами прес-секретаря Приватбанку Олега Серги, проблеми з валютними кредитами не варто для його фінустанови занадто гостро, так як на момент зростання курсу його валютний кредитний портфель не перевищував 5%, і це залишок з 2009 року.

"Перші, хто повинен думати про реструктуризацію кредиту, банк і клієнт, не чекаючи законодавчого вирішення питання. І по більшості проблемних кредитів, за якими позичальники хотіли вирішити проблему, вони вже давно вирішили", - підкреслив Серга.

Юрособи отримають особлива пропозиція

Для юросіб-позичальників уряд пропонує цілий ряд можливостей реструктуризувати свою "сверхдолговую навантаження" - від перегляду строків погашення та ставки, списання, надання нового фінансування до реорганізації діяльності боржника і залучення нових інвестицій у капітал.

Про якій кількості підприємств йде мова, у Мінфіні не говорять, але під процедуру можуть потрапити "потенційно життєздатні" компанії. Активність підприємств, які мають тимчасові проблеми з ліквідністю, повинна бути підтверджена звітом незалежного аудитора.

Для учасників процедури передбачаються і податкові стимули. При прощення частини суми боргу бізнес може бути звільнений від сплати податку на прибуток. Також податкові органи мають право списати частину податкового боргу пропорційно прощеною кредитором сумі або розстрочити сплату податкової недоїмки, яка виникла протягом 3 років до початку фінансової реструктуризації.

У законопроекті є пільги і для кредитора. Операції по реалізації майна, отриманого в рахунок погашення боргу, що планується обкладати ПДВ тільки в частині прибутку від наступного продажу такого майна. Податок на прибуток буде стягуватися в частині отримання можливих доходів від розформування резервів за реструктуризованими кредитами. Всі норми законопроекту тимчасові - на три роки. Таким чином, за словами Наталії Яресько, підприємства зможуть реструктуризувати до 200 млрд гривень проблемної заборгованості. Це близько 25% боргів корпоративного сектору.

Борги мають всі підприємства, які в докризових період кредитувалися для розвитку і модернізації виробництва, зазначив перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.

"Великі борги, наприклад, у "Укравто", який робив реконструкцію, але фактично стоїть - ринок мертвий. 5 тис. автомобілів минулого місяця було продано і 90% з них - імпортні, - додав він. - Ситуація настільки погана, що потрібно вже хоч щось робити". Реструктуризувати можна скільки завгодно, але поки в країні не буде стимулів для залучення внутрішніх інвестицій, поки не відновиться внутрішній попит і не відкриється доступ до дешевих кредитних ресурсів, користі від таких пропозицій буде мало.

Останні новини
Законопроект про локалізацію не застосовуватимуть до країн СОТ і ЄС у разі його ухвалення в поточній редакції, допускають в Офісі віце-прем'єра з євроінтеграції
Законопроект про локалізацію не застосовуватимуть до країн СОТ і ЄС у разі його ухвалення в поточній редакції, допускають в Офісі віце-прем'єра з євроінтеграції

ср, 05 сер 13:36

ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - У Офісі віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції…