Банківські махінації: чому ніхто не несе відповідальності за «порожні» банки

Банківські махінації: чому ніхто не несе відповідальності за «порожні» банки

Банківські махінації: чому ніхто не несе відповідальності за «порожні» банки

Як стало відомо Forbes, найближчим часом у Національному банку України відбудеться засідання, за участю представників Фонду гарантування вкладів і офіційних силових органів України, про стан фінансового ринку України та зловживання в банках. У тому числі будуть розглянуті чергові результати взаємодії міжНБУ та ФГВ і силовиками з питань неплатоспроможних банків. Результати цієї взаємодії, які, по суті, ілюструють ефективність роботи НБУ і банківського нагляду, є в розпорядженні.

>

З початку очищення банківської системи весною 2014 року в правоохоронні органи було передано 2400 заяв про порушення, що передували банкрутствам банків. Ці заяви були передані Фондом гарантування вкладів, оскільки саме в його компетенції неплатоспроможні фінансові установи. З них до Міністерства внутрішніх справ надійшло 2 151 заява, в Службу безпеки України – 15, в Генеральну прокуратуру – 178.

Згідно з інформацією джерела в ГП, загальна сума порушень, зазначених у цих заявах – 160 млрд гривень. По суті, це і є збиток, заподіяний махінаціями на фінансовому ринку. Суб’єктами виявлених кримінальних правопорушень найчастіше є власники і топ-менеджери.

По частині заяв про виявлені порушення закону – а саме 882 – силовики поки що взагалі не відповіли.

За 647 справами триває слідство в МВС, прокуратура розслідує 61 справу, ще 6 продовжує розглядати НБУ.

З усіх 2400 справ про порушення на 159 млрд гривень в українських банках до судів направлено – 5 (!) на суму в 7,9 млн гривень.


По одній справі винесено виправдувальний вирок. Обвинувального вироку не прозвучало ні в одній зі справ.

Всі банки, що пішли з ринку, під час роботи і здійснення махінацій були в компетенції Національного банку України, який у щоденному режимі моніторить стан своїх підопічних. За інформацією Forbes, через затримки з визнанням неплатоспроможними цілого ряду установ, які були доведені до банкрутства, навколо посадових осіб НБУ ведуться розгляду. Тим більше що гучні звільнення у фінансовому регуляторі вже почалися. Так, на початку 2016 з офіційної сторінки НБУ зникла інформація про Олександра Писарука, першого заступника Валерії Гонтарєвої.

Також претензії у свій час звучали до глави банківського нагляду Алли Шульги, яка працювала в одному банку з власником Дельта Банку Миколою Лагуном.

Дельта Банк перестав видавати вклади в травні 2014 року. «Коли ми почали звертатися в правоохоронні органи з питань Дельта Банку, НБУ фактично не діяв. Ми помітили, що вони – НБУ – звернулися в правоохоронні органи за кілька місяців до введення тимчасової адміністрації, для отримання індульгенції. Хоча де-факто, звернися НБУ до правоохоронних органів раніше, виведення сотень мільйонів і банкрутства банків не відбулося б», – вважає глава компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. За його словами, аналогічна ситуація склалася з Радикал Банком, «Київська Русь», «Фінанси і кредит», і в деяких інших банках. «За моїми оцінками, якби НБУ та правоохоронні органи вчасно втрутилися, вдалося б врятувати 80-90% з активів банків», – упевнений Кравець.

«Криза ліквідності в банку не є кримінальним злочином. Те, що відбулося в банківській системі, трапилося ж не тільки через якісь кримінальні дії менеджменту банку! Була криза, Крим, Донбас, неповернення кредитів у цих регіонах… Так, скарги клієнтів були, але, по-перше, вони писали ці скарги не тільки в НБУ, а і в силові органи. По-друге, сама по собі скарга клієнта не є приводом для звернення НБУ в силові структури», – пояснює екс-глава банківського нагляду НБУ Алла Шульга. Вона вказує, що зверненням із заявою до МВС, СБУ чи прокуратури може бути, наприклад, факт видачі кредиту фіктивної компанії.

«Ніде у функціях НБУ або підрозділів непряму не обумовлено, що НБУ повинен подавати якісь заяви, і такі дії НБУ реалізує тільки на загальноправових підставах», – зазначає Шульга.

Проблеми були не тільки у банків, виведених з ринку. За інформацією джерел в ГП, з грудня 2013-го по лютий 2014го року посадові особи банку «Платинум» укладали сумнівні фінансові договори з низкою ТОВ на загальну суму в 1,1 млрд гривень. Банк був визнаний проблемним, однак НБУ не відмовив установі в стабілізаційному кредиті в 240 млн гривень. З червня 2015 року департамент банківського нагляду очолювала вже Катерина Рожкова, раніше колишня глава правління Платинум Банку.

У «Платинум» на запитання за даними кредитам відповіли, що «інформація про кредитування фіктивних компаній або виведення коштів з банку не відповідає дійсності». У НБУ сказали, що дані про погашення стабілізаційного кредиту являють собою банківську таємницю.

«Банківський нагляд цілком залежить від керівництва НБУ», – підкреслює Кравець. Відзначимо також, що сам НБУ при визнанні банку неплатоспроможним відзначає правопорушення, за якими банк переводиться під тимчасову адміністрацію. У цих причинах – всілякі фінансові порушення, в тому числі кредитування пов’язаних осіб, шахрайство і так далі. Але за фактом потрапляння цих справ до силовиків кошти не повертаються, а суди поки що винесли по всіх банківських справах 2014-2015 років лише один виправдувальний вирок.

Останні новини