Пастка для позичальника: що не так із законом про споживче кредитування

Джерело: forbes.net.ua
2017 01 10
204

Пастка для позичальника: що не так із законом про споживче кредитування

Які махінації з кредитними продуктами можуть початися після набуття цим документом чинності.

У грудні 2016-го президент Петро Порошенко підписав закон «Про споживче кредитування». І хоча зміни, передбачені цим документом, набудуть чинності тільки з 10 червня цього року, вже зараз ринку слід готуватися до нових правил гри в сегменті видачі споживчих кредитів. Forbes публікував короткий аналіз основних нововведень відразу після прийняття законопроекту №2455 у другому читанні. Однак документ містить в собі досить велику кількість «підводних каменів» і пасток для позичальника, які потребують особливої уваги, впевнений Ростислав Кравець, старший партнер компанії «Кравець та Партнери».

Закон про споживче кредитування прийнято в найкращих традиціях сучасних українських законотворців ─ із неоднозначними формулюваннями і суперечностями. Як завжди, частину його без будь-якої адаптації просто перекладено з Директиви ЄС, а частину доповнено термінами і нормами, що викликають велику кількість питань.

Фактично із закону України «Про захист прав споживачів» повністю прибрали статтю, яка регулює права споживача у разі придбання ним продукції у кредит. Замість цієї повністю гармонійної статті, що узгоджувалася з чинним законодавством і не містила двозначних формулювань, прийняли новий закон.

Почнемо з трохи видозміненого поняття про те, що таке споживчий кредит. На відміну від чинної редакції, в новий закон ввели обмеження, що дозволяє не вважати споживчим кредитом придбання товарів (робіт, послуг), пов'язаних із незалежною професійною діяльністю. Таким чином, наприклад, адвокат, оцінювач, нотаріус і т.д., купуючи автомобіль, як фізична особа муситиме доводити, чи є цей кредит споживчим і чи поширюються на нього гарантії, передбачені законом.

Із закону виключили норму, яка забороняє встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою

З'явилося нове поняття ─ кредитний посередник, який по суті не є кредитодавцем, але надає посередницькі послуги з видачі кредиту як від свого імені, так і від імені кредитодавця.

Далі ще цікавіше. Фактично парламентарі в новому законі передбачили цілу низку раніше відсутніх винятків із законодавства про захист прав споживачів, які дозволяють, у першу чергу банкірам і фінкомпаніям, при видачі кредитів повністю уникнути застосування даного закону та в цілому законодавства про захист прав споживачів.

Нижче для наочності наведені норми і приклади, де можна не застосовувати законодавство про захист прав споживачів:

Нова норма

Застосування

Нові правила

Договори, що містять умову про споживчий кредит в формі кредитування рахунку з терміном погашення кредиту до одного місяця, і кредитні договори, укладені на термін до одного місяця

- Споживачі карткових продуктів банків;

- Позичальники кредитних спілок та інших фінкомпаній

- Можливе валютне кредитування;

- Одностороння зміна умов договору;

- Збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку;

- Комісія за дострокове погашення;

- Нав'язування сторонніх послуг і плати за них;

- Надання неповної інформації про кредит.

Договори позики, які не передбачають сплати відсотків чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами коштами

- Усі позичальники банків, кредитних спілок і фінкомпаній, де буде відсутня плата за кредит, але насправді вона може бути присутньою в іншому вигляді

Кредитні договори, мета яких ─ надання споживачеві права здійснювати операції з фінансовими інструментами, якщо такі операції здійснюються за участю або за посередництва кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів

- Користувачі різних форекс-клубів і компаній з надання різних інвестиційних інструментів;

- Покупці нерухомості через фонди та інші фінансові інститути із застосуванням фінансових інструментів

Кредити, надані за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, затвердженої судом

- Всі позичальники в разі укладення нового договору, на основі мирової угоди, затвердженої судом

Кредити, надані виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування певного кола фізичних осіб, і що передбачають окремі, визначені такими програмами умови кредитування, в тому числі виплату відсотків за користування кредитом

- Позичальники за держпрограмами кредитування

Несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, проведеної за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, який обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром і часом виникнення

- Всі користувачі банківських послуг і послуг фінкомпаній в разі несанкціонованого овердрафту

Кредитні договори, загальний розмір кредиту по яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору

- Позичальники фінкомпаній видають мікрокредити («гроші до зарплати», «швидко гроші» і т.д.)

Кредити, надані ломбардами в разі передання предмета застави на збереження ломбарду, якщо тільки зобов'язання споживача обмежуються вартістю предмета застави

- Позичальники ломбардів

 

У зв'язку з тим, що дія нового закону не поширюється на так звані нульові кредити, реклама кредитів з нульовими відсотками тепер буде можливою.

Інформація про споживчий кредит відповідно до нового закону ─ це взагалі окрема історія. Сам закон досить розпливчасто позначає порядок інформування. Хоча тепер і з'явився обов'язковий так званий паспорт споживчого кредиту, проте він може відрізнятися від умов самого кредиту.

Реклама кредитів з нульовими відсотками тепер буде можливою

Крім цього, законом надано право кредитодавцю ─ для оцінки кредитоспроможності позичальника ─ отримувати від нього будь-яку інформацію в необмеженому обсязі.

Крім того, тепер в законі відсутня норма, коли нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Це дасть можливість кредитодавцю необмежено і безкарно зловживати своїми правами.

Невеликим позитивним моментом можна вважати нову норму, що зобов'язує кредитодавця безкоштовно надати інформацію про суму заборгованості, а також про платежі по кредиту. Але й тут не обійшлося без «ложки дьогтю». У законі зазначено, що інформація про платежі по кредиту надається тільки в разі, якщо її можливо вказати у виписці, а якщо ні, то можна і не надавати.

Із закону прибрали поняття «несправедливі умови в договорах», що з набуттям чинності закону дозволить кредитодавця безкарно зловживати своїми правами.

Істотно були змінені й норми, що стосуються дострокового погашення кредиту. Тепер у зв'язку з двояким і неточним формулюванням кредитодавець може вимагати повернення кредиту в будь-який момент, а не при настанні певних умов. У свою ж чергу, позичальник може бути позбавлений права на дострокове погашення кредиту без дотримання умов, зазначених у договорі.

Раніше передбачені обов'язкові вимоги щодо повідомлення позичальника про переуступку боргу, а також умов реструктуризації кредиту ─ з нового закону виключені.

У зв'язку з двояким і неточним формулюванням кредитодавець може вимагати повернення кредиту в будь-який момент, а не при настанні певних умов

Крім цього, повністю узаконені так звані акредитовані компанії та інші особи, які надають послуги при укладанні договору (оцінювачі, нотаріуси, страховики і т.д.). Практично завжди вартість їх послуг значно вища середньоринкової, і вона повністю лягає на позичальника. Разом з цим із закону виключили норму, яка забороняє встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою.

Ще один невеликий позитивний момент ─ певні обмеження відповідальності споживачів. Так, пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків по ньому не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, і не може бути більшою 15% суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половину суми, отриманої споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Однак на тлі того, що тепер у новому законі виключена повністю відповідальність кредитодавців за його порушення в частині ненадання повної та достовірної інформації про кредит, всі дрібні позитивні зміни просто абсолютно марні.

Також із нового закону прибрали обмеження дій кредиторів у досудовому порядку по відношенню до позичальників. Тепер кредиторам дозволено:

  • вимагати додаткову винагороду за вимогу про дострокове повернення кредиту;
  • надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
  • вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
  • вказувати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
  • вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
  • звертатися без згоди споживача щодо інформації про його фінансовий стан до третіх осіб, пов'язаних з ним родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
  • вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
  • вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Фактично законом надано необмежені можливості колекторам усіх мастей, на тлі відсутності нормативних актів, що регулюють їх діяльність. Якщо раніше це було виправдано і в принципі не потрібно, то після вступу в силу нового закону це призведе до колапсу в даній сфері.

Законом надано необмежені можливості колекторам усіх мастей, на тлі відсутності нормативних актів, що регулюють їх діяльність

Як показує практика останніх років, на споживачів фінпослуг в Україні повністю перекладаються всі проблеми галузі. Розглянутий закон ─ чергове цьому підтвердження.

З боку банкірів постійно звучать обвинувачення на адресу позичальників, що ті винні, оскільки беруть кредити, не вникаючи в тонкощі кредитних договорів, а вкладники винні, бо несуть гроші «не в ті банки».

Сформована в країні ситуація щодо захисту споживачів фінансових послуг з прийняттям нового закону і набуттям ним чинності призведе до ще більших проблем, ніж зараз існують. Створені ж законодавцями лазівки дозволять абсолютно безкарно ігнорувати права споживачів і на цілком законних умовах відродити валютне кредитування в Україні.


Залишити коментар

Комментарии (0)


Залишити коментар




Разрешённые теги: <b><i><br>Добавить новый комментарий: