Рефінансування комерційних банків - зло чи порятунок банківської системи

Рефінансування комерційних банків - зло чи порятунок банківської системи

Рефінансування комерційних банків - зло чи порятунок банківської системи

Днями парламент прийняв історичний закон. Історичність його полягає в тому, що в банківському секторі відтепер встановлюють нові правила. Фактично відтепер за рішенням суду ви як вкладник не зможете претендувати на повернення власних активів ліквідованого банку. Але сам ліквідований банк зберіг за собою право на грошову компенсацію в судовому порядку від держави.

>

Як взагалі можна щось повернути, якщо банк ліквідовано? Так, це складно але можливо через ліквідаційну комісію та інший банк, на який покладено обов'язки щодо врегулювання взаємовідносин ліквідованого банківської установи з клієнтом.

Є й інші істотні перекоси в цьому законі щодо дотримання звичайних норм права, Конституції, судової практики, які можуть лягти в основу майбутнього судового рішення про визнання закону неконституційним. Але швидкоплинність судового процесу настільки сумнівна в нашій країні і залежна від політичної кон'юнктури, що не дає мені підстав стверджувати про абсолютно ймовірності появи такого рішення.

Історія цього закону, який в народі називають "антіколомойскім", так само, як і інших банків, пов'язана з утвердженням про розкрадання коштів, які виділяв Національний банк на рефінансування. За минулої влади більш 100 банків взагалі були ліквідовані саме під цим приводом. Тепер довести в судовому порядку свою правоту ліквідованим банкам буде складно, від чого власне і постраждає численна армія вкладників.


Рефінансування стало тим фактором, який більшість політиків використовують як інструмент тиску на банківську систему, в якій потроху-потроху але збільшують саме державну частку. А це призведе до звуження конкуренції на ринку фінансових послуг. І поки залишається механізм рефінансування комерційних банків, він повинен бути максимально захищеним.Давайте усвідомимо просту річ. Рефінансу - це не подарунок. Це той же самий кредит, який ви повинні повернути. Для комерційних банків це дійсно можливість розширити власні можливості з надання фінансових послуг як фізичним, так і юридичним особам.

У березні поточного року Національний банк ввів довгострокове рефінансування банків на строк до 5 років, на додаток до стандартних (до 90 або 360 днів) короткостроковим інструментів рефінансування. Це дійсно дуже вдалий і необхідний крок, який спрямований на виконання відразу кількох цілей: збереження фінансової стабільності і стимулювання економічного зростання. Відразу застереження: завтра це не відбудеться. Інших інструментів довгих грошей, які будуть сприяти зниженню процентних ставок для кінцевого споживача, ми за споживчими та іншими кредитами в комерційних банках поки не маємо.

Я досить скептично ставлюся до послідовної політики бездумного зниження облікової ставки НБУ, але це дійсно один з інструментів здешевлення кредитів у всіх банках. Але поки що ми його не бачимо. Втім, для банків це можливість брати під невисокі відсотки кредити НБУ для ліквідності банків. Це і є це саме рефінансування. Тому що саме від ліквідності банків, в першу чергу комерційних, залежить те, чи будуть вклади клієнтів надійними і ліквідними (тут без тавтології складно, тому що тут пряма залежність).

Інші позитивні кроки НБУ вже ввів в кінці минулого року. З 10 березня 2020 року вступили в дію норми обов'язкових резервів банків. Тепер вони будуть залежати від валюти залучених коштів, а не від їх терміновості, як було раніше. Для гривневих коштів буде встановлена ​​нульова ставка резервування, а для валютних - 10%. Це має сприяти активізації банківського кредитування і дедоларизації економіки. Втім це процес нешвидкий. Свого часу кабальні норми резервів зіграли чималу роль в ліквідації більше сотні банків. Нормативи обов'язкового резервування для банків розраховувалися в залежності від терміновості залучених коштів. Для строкових коштів вони становили 3%, для засобів, залучених на поточні рахунки, - 6,5%. Тепер таку норму скасували. Нарешті.

Але повертаючись до рефінансування.

Перший тендер з надання довгострокового рефінансування банкам без обмеження по сумі відбувся 8 травня. Тоді в ньому взяли участь 13 банківських установ. В цілому вони отримали від Регулятора (НБУ) 2,7 млрд грн. На різні терміни - від 1 до 5 років. Детально з переліком банків і отриманими сумами можна ознайомитися на сайт НБУ

Нижче наводжу їх список і отримані суми:

1. Альфа-Банк - 660 млн грн;

2. Кредобанк - 600 млн грн;

3. Райффайзен Банк Аваль - 400 млн грн;

4. Банк "Південний" - 300 млн грн;

5. Банк 3/4 - 230 млн грн;

6. Індустріалбанк - 152 млн грн

7. Радабанк - 125 млн грн;

8. МТБ Банк - 100 млн грн;

9. Банк "Український капітал" - 59,5 млн грн;

10. Айбокс Банк - 40,89 млн грн;

11. МетаБанк - 32 млн грн;

12. Банк "Глобус" - 24 млн грн;

13. Скай Банк - 21,6 млн грн.

Заради правди, частина банків для застави використовувала наявні у себе облігації внутрішньої державної позики. І придбала нові за отримані кредити. Таким чином банки заробляють чималі кошти, зміцнюючи власну ліквідність. Для нинішньої фінансово-економічної кризи це не найгірший варіант стабілізації ситуації в сфері державних фінансів. Я б навіть сказав, що найоптимальніший. Бо відродження економіки, хоча і має залежність від можливості споживчого кредитування і кредитування бізнесу, на що власне і розраховані описані вище зміни політики центробанку, але стабільність державного бюджету є визначальною в цьому сенсі. Принаймні на цьому етапі. Далі не слід забувати і про пом'якшення податкової політики, антикорупційних заходів. Але тема даної статті дещо інша.

Ще одне уточнення за сумою рефінансу, отриманого банками, - це 2,7 млрд грн. А по ОВДП 12 травня їх було продано на суму майже 19,4 млрд грн. Різниця в кілька разів. Чи не банками єдиними наповнюється бюджет. Це ще раз підтверджує політичну спекуляцію в частині рефінансу.

Щодо банків, які отримали рефінансу, то всі вони мають досить високу ліквідність. Найбільші позичальники знаходять на перших щаблях загальноросійських рейтингів за всіма показниками. Для прикладу Альфа-Банк, Кредобанк, Райффайзен Банк Аваль, Банк "Південний" та ін.

На воду повинні дути, тут навіть під сумнів не ставимо. Але оцінюємо ситуацію критично і об'єктивно.

 

Останні новини