Податковий кодекс 2019: які зміни очікують український бізнес

Податковий кодекс 2019: які зміни очікують український бізнес

Податковий кодекс 2019: які зміни очікують український бізнес

Конфліктів точно стане більше, якщо нічого не міняти.

Зміни в Податковий і Бюджетний кодекс (законопроекти №9260 і №9084), поспіхом прийняті в пакеті з бюджетом-2019, ще принесуть підприємцям чимало неприємних сюрпризів. Тривожним дзвіночком стала заява Ніни Южаніної, голови парламентського комітету з податкової і митної політики, про наявність «неузгодженості» в ресурсному законопроекті №9260. Однак депутати відмовилися підтримувати правки, покликані виправити ситуацію. Різночитання в законодавстві однозначно збільшать кількість конфліктів між бізнесом і контролюючими органами.

>

Втім, не тільки це здатне затьмарити життя приватним підприємцям і українським компаніям в 2019 році. Одними з головних постраждалих від податкової законотворчості наших парламентарів стануть фізособи-підприємці, які торгують ліками і медпрепаратами. Бо з нового року вони зобов'язані будуть придбати касові апарати. Ініціатор норми - Михайло Кобцев, член податково-митного комітету ВР. Кажуть, що для профільних підприємницьких об'єднань вона стала повною несподіванкою. У всякому разі, з ними це питання ніхто не обговорював.

«Роздрібна ланка фармацевтичного ринку України монополізується великими аптечними мережами. Для остаточної монополізації ринку мереж необхідно усунути ПП, особливо в сільській місцевості, де невигідно відкривати аптеки. Але охопити цю частину населення мережі можуть шляхом легалізації інтернет-торгівлі і пересилання ліків поштою. Легалізація дистанційної торгівлі лікарськими засобами поки що не відбулася, але ліквідація аптек ПП у сільській місцевості дозволить зробити це найближчим часом», - говорить у відкритому листі до Президента та голів парламентських фракцій Олена Прудникова.


Адже досі конкурувати з великими мережами приватники могли завдяки можливості сидіти на «спрощенці» і не користуватися РРО. На сьогоднішній день касові апарати, які дозволені до використання, коштують від 4 тис. до 20 тис. грн. Додатково до цього підприємцям доведеться платити щонайменше 200 грн. в місяць за послуги інформаційних еквайєрів, які передають дані з касових апаратів в податкову, а також забити у витрати нову статтю - на техобслуговування і ремонт РРО.

У вересні ДФС нарешті запустила пілотний проект, який дозволяє встановлювати реєстратори розрахункових операцій на планшетах, індивідуальних комп'ютерах і смартфонах. Що має позбавити підприємців від необхідності купувати традиційний РРО. Однак навряд чи приватників, які торгують ліками в селах, є той же планшет або смартфон. Перешкодою для «покращення» від податкової може стати і якість інтернет-з'єднання в глибинці.

Варто сказати, що проблеми для бізнесу можуть викликати і, на перший погляд, абсолютно нешкідливі норми. Наприклад, законопроект №9084 вносить зміни до статті 64 Бюджетного кодексу. І тепер всі надходження від штрафних санкцій, які накладені виконавчими органами місцевих рад, будуть зараховуватися у відповідні місцеві бюджети. В тому числі це стосується, наприклад, тих же штрафів за порушення законодавства про працю. А це означає, наприклад, що в наступному році з особливою пристрастю почнуть шерстити ті ж ринки на предмет офіційного працевлаштування найманих працівників, які мають там свої «точки» фізосіб-підприємців.

До речі, місцеві інспекції Держпраці будуть стимулювати ще й з Києва. Згідно запланованих в бюджеті надходжень від податку на доходи фізосіб у наступному році податковій доведеться зібрати від цього податку майже на 17% більше. Зарплати в наступному році, за попередніми підрахунками, зростуть приблизно на 10%. Решту доведеться добирати за рахунок легалізації працівників.

Втім, у податкових змін є і деякі позитивні моменти, які, скажімо, знімають окремі законодавчі різночитання і будуть працювати на користь бізнесу.

«Законопроект №9260 збільшує з 5 до 10 робочих днів термін подачі заперечень на акт перевірки податкової, з яким не згоден платник податків. Що дуже важливо. Адже податкові повідомлення-рішення з донарахуванням можуть бути винесені тільки після розгляду таких заперечень. До речі, трохи підправили і строки подання скарги на саме повідомлення-рішення - замість 10 календарних тепер це 10 робочих днів. Також законодавець роз'яснив ще один тонкий момент: пеня у випадках самокорегування податкової звітності нараховується тільки у відношенні періодів з 91-го дня. Іншими словами, за перші 90 днів від дати граничного строку сплати за початковою декларацією пеня не застосовується незалежно від строків самокорегування», - роз'яснив новації спеціаліст Олександр Мінін.

 

Останні новини