Для бізнесу в Україні вводяться нові вимоги по бухгалтерії...

Для бізнесу в Україні вводяться нові вимоги по бухгалтерії...

>
Для бізнесу в Україні вводяться нові вимоги по бухгалтерії...

 Для ряду підприємств зміняться правила щодо відкритості даних і необхідної кваліфіцаціі бухгалтерів.

 B 2018 року всі українські підприємства повинні вести бухоблік і складати фінансову звітність з урахуванням європейських правил. А саме, подавати так званий "звіт про управління" – документ, що містить не тільки фінансову інформацію, а й інші дані, що характеризують поточний стан і перспективи розвитку компанії. Щоб показати основні ризики і невизначеності в діяльності підприємства. Цієї долі зможуть уникнути тільки мікро- і малі підприємства, пише UBR.

Відповідні зміни в закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" були прийняті Верховною Радою (законопроект №4646-д) 5 жовтня 2017 року.

"Документ спрямований на зближення українського національного законодавства до законодавства ЄС, включаючи правила ведення бухобліку і складання фінансової звітності. Ці зобов'язання є наслідком Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яке вступило в силу з 1 вересня 2017 року", – пояснив юрист ЮФ "Астерс "Павло Шовак.

Нові правила публічності

Як розповіла адвокат Вікторія Ковальчук, законопроект №4646-д встановлює нові правила складання, подання та оприлюднення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

"Також встановлюється новий порядок визнання та оцінки деяких видів активів і зобов'язань, доходів і витрат. Тому ми отримаємо велику відкритість фінансової інформації певного кола підприємств", – зазначила Ковальчук.

Фактично буде розширено перелік підприємств, які зобов'язані публічно розкривати свою фінансову звітність. Крім того, уряд має затвердити перелік видів діяльності, при здійсненні яких, підприємства повинні будуть розкривати свою звітність. Зокрема, встановлюється обов'язок застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) для підприємств "становлять суспільний інтерес". Це компанії-емітенти, цінні папери яких торгуються на біржі, банки, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, інші фінустанови (крім мікро- і малих підприємств), а також великі підприємства.

Буде розширено перелік підприємств, які зобов'язані публічно розкривати свою фінансову звітність

"До них пред'являються спеціальні вимоги щодо формування бухгалтерської служби – не менше двох фахівців, а головний бухгалтер повинен мати три роки стажу і вищу економічну освіту", – розповіла партнер K.A.C. Group Тетяна Кузьмич.

Крім держорганів, підприємства зобов'язані подавати фінзвітність за вимогою трудового колективу. А також за запитами фізичних та юридичних осіб надавати копії такої звітності. Оскільки фінансова звітність, хоч і складається на основі бухгалтерської звітності, вона не відображає рух грошей в компанії і не є комерційною таємницею – це прямо вказано в прийнятому законопроекті.

Новий порядок звітності

З новим поняттям "підприємства, що представляють суспільний інтерес" безпосередньо пов'язаний ще один новий термін – "таксономія фінзвітності". Він визначає ряд показників, які підлягають розкриттю. Вони надаються і систематизуються в електронному вигляді. Що і як буде розкриватися – визначить Мінфін в підзаконних актах.

Крім публічних акціонерних товариств (ПАТ), які і зараз повинні використовувати МСФЗ, міжнародні стандарти повинні будуть застосовувати компанії, які здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Як відомо, все вимір і узагальнення госпоперацій в звітності підприємства ведеться в гривні. Але на вимогу користувачів звітність додатково може бути перерахована в іноземній валюті. Це, за словами фінансового аналітика компанії Eterna Law Зої Кравченко, додасть чимало роботи бухгалтерам. Та й показники у валюті при нинішніх темпах інфляції будуть "виглядати гірше".

"Втім, ці проблеми будуть хвилювати підприємства дещо пізніше. Не дивлячись на те, що закон вступить в силу (якщо його підпише президент) з 1 січня 2018 року, першим звітним періодом для застосування МСФЗ на основі таксономії в електронній формі стане 2019 рік", – розповіла Кравченко.

За словами Кузьмич, положення директиви ЄС дещо відрізняються від стандартів МСФО. Тому ті підприємства, які вже ведуть звітність по МСФО, будуть як і раніше подавати в такому вигляді згідно Регламенту ЄС №1606 від 2002 року.

"Ті ж, хто вів облік за національними стандартами, продовжать подачу звітності за цими правилами з урахуванням імплементованих новацій", – уточнила Кузьмич.

Нові звіти та підприємства

Деякі зміни відбулися і принципи складання консолідованої звітності компаній. До цього часу консолідовану фінансову звітність подавали компанії, у яких є дочірні підприємства, тобто на 100% належать материнській компанії. Такий звіт показував фінрезультати та рух коштів головної контори і її "дочок" як єдиного суб'єкта. Тепер поняття дочірні підприємства замінено на "контрольовані"

Для складання консолідованої звітності пропонується ділити підприємства за розміром згідно з європейською класифікацією. Так, закон виділяє наступні групи:

  • мікропідприємства: сукупна вартість активів на річну дату складання фінансової звітності за попередній рік – до 350 тис. євро, чистий дохід – до 700 тис. євро, середня кількість працівників – до 10 осіб;
  • малі підприємства, чия сукупна вартість активів – до 4 млн. євро, чистий дохід – до 8 млн. євро, середня кількість працівників – до 50 осіб;
  • середні підприємства з вартістю активів до 20 млн. євро, чистим доходом до 40 млн. євро і штатом до 250 осіб; великі підприємства, в яких сукупна вартість активів понад 20 млн. євро, чистий дохід більше 40 млн. євро, а середня чисельність працівників – понад 250 осіб.

"Запропонована законом градація підприємств по доходу приймається з метою бухобліку, в господарський кодекс України зміни в цій частині були прийняті раніше, і вони стосувалися вимог іншої директиви – з метою надання державної підтримки малому і середньому бізнесу", – розповіла Кузьмич.

Проте, новий закон передбачає, що Кабмін подасть проект змін до Господарського кодексу щоб привести його положення до нової класифікації.

Від подачі консолідованої звітності звільняються тільки мікро- і малі підприємства

Материнські компанії, крім звітів про власні госпопераціях зобов'язані подавати консолідовану звітність або за національними стандартами бухобліку, або по МСФО. "Від подачі консолідованої звітності звільняються тільки мікро- і малі підприємства", – зауважила Кравченко.

Окремо варто згадати термін "звіт про платежі на користь держави", який зобов'язані складати компанії, які розробляють надра або лісові ресурси України. Такий же звіт про сплачені податки і збори до бюджету повинні становити компанії-оператори трубопроводів з постачання нафти, газу і хімічних продуктів (наприклад, аміакопроводи).

Нагадаємо, в кінці 2016 року законом №1797 були підкориговані норми Податкового кодексу в частині трансфертного ціноутворення (ТЦО), спрямованого на боротьбу з мінімізацією податків при експортно-імпортних операціях. Зміни діють з початку 2017 року і, зокрема, стосуються бухобліку.

 


Останні новини