Заборонені мільярди: чи відбудеться велика приватизація у 2018 році?..

Заборонені мільярди: чи відбудеться велика приватизація у 2018 році?..

>
Заборонені мільярди: чи відбудеться велика приватизація у 2018 році?..
  Верховна Рада зробить першу спробу ухвалити закон про приватизацію. Чи допоможе він уряду вп'яте не провалити приватизаційний план — цього разу на 22,5 млрд грн? (Рос.)

У кожного українського уряду є заповітне бажання: отримати багато мільярдів гривень від приватизації. У трьох останніх складів Кабміну, з 2014 року по 2017 рік, бажаною була цифра 17 млрд грн.

Уперше ця цифра з'явилася в аврально ухваленому в середині січня 2014 року бюджеті на той рік, але на тлі анексії Криму та військової агресії Росії на Донбасі було не до приватизації: ні Україні, ні іноземним інвесторам. Державних об'єктів тоді продали на 467 млн грн — 2,7% від плану.

Цифра 17 млрд грн перекочувала в бюджет-2015. Тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про старт "великої приватизації".

Продавати мали "за новими правилами". Першим "зоряним" об'єктом на продаж визначили Одеський припортовий завод. Скоро стало очевидно, що ні з новими правилами, ні з продажем ОПЗ не складається.

Результат 2015 року був гіршим, ніж 2014 року: 0,9% від плану. Велика приватизація знову перенеслася на рік, а потім ще на рік.

Як не дивно, після чотирьох нищівних провалів планів з приватизації дохідні очікування уряду від продажу державної власності лише збільшилися. Згідно з проектом держбюджету-2018, приватизація повинна поповнити казну вже 22,5 млрд грн.

Нереальні мільярди від зірваної приватизації створюють реальні проблеми для бюджету. Доходи від приватизації належать до ресурсів, які йдуть на "фінансування бюджету", тобто на погашення його дефіциту.

Через зірваний приватизаційний план Мінфін змушений щорічно перекривати дірку шляхом внутрішніх запозичень, надплановими доходами або не фінансувати всі витрати, щоб залишити більше грошей в казні. Чи є шанс, що у 2018 році уряд продасть майна на таку суму?

Негативний тренд

Зараз у власності держави налічується 3 444 компанії із сумарними активами близько 1,7 трлн грн.

 
 

Крім спільного власника, більшість з них об'єднує низка особливостей, зокрема непрозора або відсутня фінансова звітність. Наприклад, у Мінекономіки є дані тільки про 1 396 компаній за 2016 рік.

Багато держкомпаній використовується в корупційних схемах і є джерелом фінансування політичної діяльності різних сил. Чиновники Кабміну бачать дві основні причини такого стану справ у секторі.

Перша — відсутність єдиної політичної позиції з приводу майбутнього держмайна. За словами екс-міністра економіки Айвараса Абромавичуса, українська влада не має консенсусу з питань держвласності, а без політичної волі зрушити статус-кво — складне завдання.

Органи виконавчої влади, у яких ці компанії стоять на балансі, усіма силами гальмують передавання даних активів на баланс ФДМ, блокують корпоратизацію, проведення аудитів та інші заходи з реформи державного сектору.

Логіка проста: чим довше підприємство на балансі у держави, тим довше можна отримувати вигоди від тіньового фінансового обороту і корупційних схем. Втім, передавання об'єкта на баланс ФДМ — не гарантія швидкого продажу.

Друга причина стосується законодавства. Кабмін "прив'язував" приватизацію до оновлення законодавства про неї. Пояснював він це тим, що на відміну від чинних нові правила дозволять продавати прозоро і відкрито.

При цьому законопроекти про зміну правил приватизації — одні з найбільш непрохідних у Верховній Раді. Наприклад, у 2015 році парламент 11 разів намагався проголосувати за урядовий законопроект №2319а про скасування обов'язкового попереднього продажу на біржі 5-10% акцій підприємств, що виставляються на продаж. Усі спроби виявилися марними.

Знадобився аналогічний депутатський законопроект №2319а-д, три місяці і 14 голосувань, у тому числі за окремі поправки, щоб ухвалити документ.

 
 
 

У 2017 році бюджетний розрив буде менший, ніж у попередні роки.

У серпні-вересні ФДМ продав міноритарні пакети акцій (25%) п'яти енергокомпаній. Їх купила компанія Ornex, що входить до групи "СКМ" Ріната Ахметова. За пакети п'ятьох енергокомпаній Ornex заплатила понад 3 млрд грн. До кінця 2017 року надходження від приватизації очікуються на рівні 4,1 млрд грн.

 
 
 

Видати продаж цих пакетів за старт "великої приватизації" не вийде.

"Ці обленерго і так були в приватних руках. Власником 72% "Донецькобленерго" була компанія DTEK. Компанія Ornex докупила пакет, і тепер у них понад 90% акцій. Приватизація привела до того, що на підприємстві тепер відсутній міноритарій з блокуючим пакетом", — каже член Стратегічної групи радників КМУ (SAGSUR), співзасновник і віце-президент Української академії корпоративного управління (UCGA) Андрій Бойцун.

Аналогічна ситуація з іншими компаніями: СКМ докупила пакети акцій у компаніях, які і так контролювала.

До кінця 2017 року ФДМ планує виставити на продаж пакети акцій "Донбасенерго", "Сумиобленерго", "Одесаобленерго" і ще 13 підприємств.

Зокрема, фонд має намір передати в приватні руки "Укрнафтопродукт", "Укрхудожпром", Білоцерківський завод гумових технічних виробів, науково-виробниче підприємство "Система", Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", тернопільське об'єднання "Текстерно", Індустріальну скляну компанію і деякі інші об'єкти.

План-2018

У трьох останніх складів уряду була майже однакова стратегія "успішної приватизації": завести в Україну іменитих західних інвесторів на стартову приватизацію великих знакових об'єктів. Роль "Криворіжсталі", але десять років потому, відводилася ОПЗ, рідше згадували про "Центренерго".

Як продавали ОПЗ

Вибрати ОПЗ на роль "вітрини" успішного продажу — не дуже гарна ідея. Це проблемний актив. Головний його мінус — борг понад 250 млн дол перед компанією Ostchem Дмитра Фірташа за поставлений газ.

Борги заводу перед Фірташем для іноземних компаній — це не тільки фінансові, а й репутаційні ризики. Об'єкт виявився токсичним.

Продаж ускладнила і несприятлива ситуація на зовнішніх ринках. Падіння цін на світових ринках на карбамід та аміак, а також висока ціна на газ зробили бізнес ОПЗ збитковим. За рік завод кілька разів зупинявся.

Кейс ОПЗ важливий ще й тому, що новини про велику приватизацію, яка, хоч і з запізненням, але повинна була початися, українські чиновники рознесли по світу під час інвестиційних роуд-шоу і виступів на бізнес-форумах.

Продаж заводу повинен був стати сигналом для стратегічних інвесторів, привернути їхню увагу до інших активів. ОПЗ не проданий. Сигнал, як і раніше, потрібен і подати його можна, звернувши увагу інвестора на інші об'єкти.

Плани з приватизації-2018 зводяться до продажу дорогих і найбільш цікавих для інвесторів активів. У 2018 році ФДМ хоче продати "Центренерго", "Турбоатом", шість енергетичних компаній, Аграрний фонд, Державну продовольчо-зернову корпорацію України, об'єкти малої приватизації.

Крім того, планується продаж акцій Миколаївської, Дніпровської і Херсонської ТЕЦ, а також Запоріжжя-, Миколаїв-, Тернопіль-, Харків-, Хмельницьк- і Черкасиобленерго. Ці об'єкти потрапляють під "суперприватизацію".

"Центренерго" — одне з найдавніших приватизаційних вимог МВФ.

Державі належить 78,3% акцій компанії. Підприємство експлуатує Трипільську, Зміївську та Вуглегірську ТЕС. У січні-вересні 2017 року компанія збільшила чистий прибуток у 2,1 разу до 2,094 млрд грн порівняно з аналогічним періодом 2016 року, коли він становив 1,021 млрд грн.

"Для цього підприємства визначили радника — польську філію Ernst & Young. Розраховуємо продаж на весну 2018 року", — повідомив глава ФДМ Віталій Трубаров. До цього часу належить провести оцінку та аудит компанії.

ДПЗКУ — найбільший зерновий трейдер. У 2016 році компанія оцінювалася 4 млрд грн. Корпорація має велику боргову проблему.

У 2012 році ДПЗКУ взяла кредит в Ексімбанку Китаю в розмірі 3 млрд дол. Перший транш надійшов у розмірі 1,5 млрд дол, які за умовами угоди планувалося витратити на закупівлю зерна для експорту в Китай.

Україна не виконала умови контракту. Китай подав до Лондонського арбітражного суду на Україну за зрив контракту. Майбутнє корпорації залежить від того, як будуть складатися відносини з китайською стороною.

"Ми отримали кілька листів від китайської сторони. Вони вказують, що ухвалення рішення про приватизацію суперечить підписаній угоді", — говорив раніше міністр аграрної політики Тарас Кутовий.

  
 

Відносно Аграрного фонду головне питання — що приватизувати. Статутний капітал АФ — 5 млрд грн, два з яких були незаконно виведені попереднім керівником фонду Олександром Кірюком у неплатоспроможні банки в інтересах, за версією Генпрокуратури, Сергія Курченка.

"Що приватизувати в Аграрному фонді? Все, що є, — це орендовані приміщення, співробітники і ліквідність у вигляді грошей та зерна. Ми можемо розпродати зерно, повернути гроші державі і приватизувати буде нічого", — говорив раніше глава правління АФ Андрій Радченко.

У вересні 2016 року ФДМ озвучив, що первинна вартість основних засобів Аграрного фонду — 7,4 млн грн, залишкова — 4,3 млн грн. З варіантом, як зробити компанію більш дорогою — передати в АФ додаткові виробничі потужності і склади, ще треба буде визначатися.

"Турбоатом" — найбільший в Україні виробник турбінного устаткування. Його продаж також прописаний у меморандумі України з МВФ. Щодо майбутнього заводу першим особам держави також слід визначитися.

Навесні 2016 року президент Петро Порошенко відвідав підприємство і заявив, що його приватизація неактуальна — держава буде підтримувати його своїми замовленнями. Однак у серпні 2016 року Кабмін включив "Турбоатом" у список підприємств, що підлягають приватизації у 2016-2017 роках.

Пізніше Володимир Гройсман начебто передумав і заявив, що 51% акцій "Турбоатома" повинен залишитися в державній власності.

Фінансове самопочуття заводу залежить від завантаження замовленнями. У третьому кварталі 2017 року чистий прибуток підприємства становив 626 млн грн.

Суперприватизація-2018: перспективи та перешкоди

Цифра 22,5 млрд грн залишається нереалістичною. На шляху до старту реальної приватизації стоять три перепони.

По-перше, Кабмін не відмовляється від прив'язки "старт приватизації — оновлення законодавства". Це додає ще одну непередбачувану змінну: парламент може затягнути процес на невизначений термін.

На цьому пленарному тижні, 9 листопада, парламент має намір розглянути нову версію закону про приватизацію, який змінює підхід до продажу держмайна.

Що змінює закон

Об'єкти будуть розділені на дві групи: великі і малі. Зараз об'єкти діляться на групи А, Б, В, Г, Д, Е, Ж залежно від типу і величини.

Розширюється список об'єктів, що підлягають приватизації.

Продавати можна буде об'єкти, які забезпечують соціальний розвиток, збереження духовних і культурних цінностей, майно НАНУ, непрофільні активи Міноборони, СБУ, правоохоронних органів, держслужби спецзв'язку та захисту інформації, прикордонної та кримінально-виконавчої служб.

Змінюються правила приватизації підприємств-боржників. Щодо підприємства-боржника, яке вирішено продати, не можна починати процедуру банкрутства доти, доки воно не буде продане.

У разі ухвалення рішення про приватизацію справи про банкрутство зупиняються — крім тих підприємств, які ліквідуються за рішенням власника.

У приватизації не зможуть брати участь компанії, 10% і більше акцій яких контролює представник країни-агресора або сама держава-агресор. Якщо контрольована частка менша, вони зможуть брати участь у приватизації.

Послаблюються вимоги до юридичних осіб з офшорів і країн зі списку FATF. Якщо інвестор володіє 50% статутного капіталу компанії, зареєстрованої в офшорах або країні із списку FATF, він зможе купити український державний об'єкт.

Встановлюються два способи приватизації: викуп та аукціон. Останні допускаються у різних варіантах: аукціони з умовами і без, аукціони за методом вивчення цінових пропозицій, аукціони із заниженням стартової ціни. Зараз також допускається продаж держпакетів акцій на фондових біржах.

Філософія закону — спростити правила продажу державних активів, прискорити приватизаційні процеси. Проте закон містить низку спірних моментів.

Вони стосуються захисту прав кредиторів підприємств-банкрутів та долі ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають продажу. Проект передбачає, що земля продається окремо за земельним законодавством.

По-друге, так само легко закінчити продаж об'єктів енергетики, як у 2017 році, може не вийти. Вартість, інвестиційна привабливість та фінансове самопочуття обленерго, в тому числі ТЕЦ, будуть залежати від того, як ці підприємства адаптуються до ринків електроенергії та газу.

У багатьох з цих компаній є борги. Реагування енергетичних підприємств на ринкові реалії та здатність згенерувати ресурс для розрахунку з боргами не пройде повз увагу інвесторів. Також покупці будуть орієнтуватися на перспективи введення RAB-тарифів для обленерго.

По-третє, можливо, у влади не буде сильного стимулу у вигляді програми МВФ. Приватизація — одна з основних вимог фонду для отримання наступного траншу. Поки через небажання уряду підвищувати тарифи на газ для населення з жовтня переговори з кредитором "зависли".

Очікування щодо траншу змістилися з кінця 2017 року на весну 2018 року. Питання в тому, наскільки ця пауза пошириться на інші зобов'язання України перед кредитором, в тому числі щодо приватизації. Без "батога" у вигляді МВФ влада навряд чи зважиться продавати держвласність в передвиборний рік.

* * *

Оновлення законодавства про приватизацію по-різному позначиться на майбутньому об'єктів. Новий закон дозволить запустити малу приватизацію, в тому числі через електронні торги за допомогою системи "Prozorro.Продажі".

Однак закон зовсім не гарантує продаж великих об'єктів.

Ухвалення нової редакції документа не усуває всі лінії політичного протистояння, в центрі яких перебувають згадані підприємства, а також не вирішує їх фінансові та боргові проблеми.

Перспективи великої приватизації залежать від того, наскільки швидко влада прийде до єдиної думки щодо державного майна, і готовності виконувати взяті на себе зобов'язання перед зовнішніми кредиторами.

 


Останні новини