Гроші за допомогу США: Трамп підвищує ставки

Гроші за допомогу США: Трамп підвищує ставки

Гроші за допомогу США: Трамп підвищує ставки

 США мають намір збільшити плату за військовий захист союзників.

Адміністрація Дональда Трампа, схоже, серйозно налаштована кардинально міняти форми взаємовідносин з союзниками. У тому числі у військовій сфері. За інформацією американських ЗМІ, Вашингтон має намір будувати дружні відносини на прагматичніших умовах. За військовий захист США союзникам пропонують платити, і немало. Сайт "Сегодня" спробував розібратися, до яких наслідків може призвести новий підхід.

Днями The Washington Post опублікувала матеріал, в якому, з посиланням на джерела в Білому домі, описала нові вимоги Трампа до розміщення американських військ за кордоном. За інформацією видання, американський президент заявив, що розробив нову формулу оплати союзниками військової допомоги США. Так, відтепер партнери Сполучених Штатів повинні будуть платити 150% від вартості перебування американських військ на їх території. На думку Трампа, такий підхід буде справедливим. Як зазначає The Washington Post, про подібну формулу США вже заявили в ході переговорів з однією із союзницьких держав. Для союзників йдеться про підвищення нині існуючих витрат на американську "парасольку" в рази.

Втім, представники Білого дому не підтвердили цю інформацію, зазначивши, що офіційної позиції з цього питання немає, а численні ідеї, які перебувають на етапі обговорення, адміністрація не коментує.

Проте очевидно, що версія добре лягає в канву попередніх заяв і дій Трампа. Мабуть, тому, як пише The Washington Post, інформація про можливе підвищення витрат на американський захист "потрясла" Німеччину, Японію і Південну Корею – країни, найзалежніші від військової присутності США.

Не можна виключати, що "витік" з Білого дому – не більше, ніж чергова спроба Трампа натиснути на союзників і домогтися від них збільшення військових бюджетів. Але якщо США дійсно мають намір "монетизувати" відносини з партнерами, це може викликати серйозні зрушення в світових системах колективної безпеки.

>



Чому Вашингтон йде на принцип

На думку експерта з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Іллі Куси, позиція Білого дому сьогодні відображає світогляд і погляди Трампа і його найближчого оточення на зовнішню політику і на те, як повинні будуватися альянси, в тому числі військові.

"На відміну від Барака Обами, який був прихильником ідеї побудови спілок не тільки на меркантильних інтересах, а й на цінностях (втіленням чого залишається НАТО), у Дональда Трампа грубіший, простіший і в деякій мірі, можливо, примітивніший підхід. Який полягає в тому, що ніяких цінностей немає, все можна прорахувати, все має свою ціну. Тобто це підхід більше бізнесмена", – розповів Ілля Куса в коментарі сайту "Сегодня".

За його словами, прагнення збільшити участь союзників у військових витратах є також відображенням ідеї Трампа про те, що США більше не є "глобальним поліцейським" і не виконуватимуть ці функції.

"Трамп вважає, причому небезпідставно, що багато конфліктів, в яких США беруть участь, не приносять Америці жодних дивідендів, тому з них треба виходити. А якщо союзники хочуть присутності США, то нехай за це платять – адже це потрібно їм, а не США. Ось приблизно така позиція. По суті, пропонується використовувати армію США як армію", – зазначає Ілля Куса.

При цьому, на думку експерта, Вашингтон діє по відношенню до союзників досить незграбно.

"Щось міняти, можливо, треба. Але те, як Трамп це робить, відлякує союзників. Він діє грубо, прямо, замість того, щоб, наприклад, запропонувати розглянути якісь нові формати, обміркувати, як оптимізувати витрати на оборону і так далі. Замість цього він бере палицю, якою б'є по голові тих же німців, французів і так далі. І каже: ви повинні зробити те-то", – пояснює Ілля Куса.

Водночас керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко зазначає, що нічого екстраординарного від союзників США не вимагають. За його словами, позиція Трампа – всього лише прагнення змусити їх виконувати раніше взяті на себе зобов'язання.

"Рішення про те, що всі країна НАТО повинні мати оборонні бюджети на рівні 2% від свого ВВП, було прийнято ще при Обамі, на саміті в Уельсі. На сьогодні в повній мірі всіма країнами НАТО це рішення не виконується. Європейці в повній мірі використовують військовий захист НАТО, але 60-70% потреб альянсу фінансують США, – зазначив в коментарі сайту "Сегодня" Олександр Мусієнко.

За словами експерта, погіршує ситуацію той факт, що Європа не хоче йти назустріч США в інших сферах, що цікавлять Вашингтон. Наприклад, прислухатися до позиції Сполучених Штатів з приводу будівництва газопроводу "Північний потік-2".

"Природно, Вашингтон вважає за таких умов алогічним надавати постійний безкоштовний захист. Тобто, мені здається, тут винен не Трамп, а європейці зі своєю недалекоглядною політикою. І якби німці та інші європейці виконали рішення уелського саміту, думаю, таких питань у Трампа не виникало б. Тому, гадаю, нинішня позиція США покликана в тому числі "струснути" європейців. Щоб вони зрозуміли: гарантують їм захист, в тому числі від Росії, все-таки США. І тому до їхньої думки іноді треба", – говорить Олександр Мусієнко.

Варіантів багато – гарант безпеки один

До яких наслідків призведе нова політика Трампа щодо союзників у разі її реалізації? Прогнози експертів з цього питання розходяться.

Так, Ілля Куса зазначає, що, опинившись перед необхідністю значно збільшити плату за американську "військову парасольку", держави можуть повести себе по-різному.

"Адміністрація Трампа, роблячи такі заяви, руйнує дух і атмосферу довіри, сформовану між союзниками за багато років. У разі зміни формату взаємин на прагматичніший союзники перестануть довіряти США. До них ставитимуться, як до найманців: треба щось – заплатили, отримали. Тобто будуть такі меркантильні бізнесові відносини", – каже Ілля Куса.

По-друге, на думку експерта, рішення США може привести до зростання регіоналізму в міжнародних відносинах. Регіональні гравці формуватимуть нові регіональні союзи без участі США.

"Також можливе формування союзів без Сполучених Штатів, але за участю інших глобальних гравців, які можуть забезпечити ті ж функції, які забезпечували США. Наразі в перспективі серед таких гравців – Китай, Індія, Росія. На даний момент Китай не хоче брати на себе роль "світового поліцейського" замість США, позиції Індії залежать від результату геополітичної боротьби з Китаєм. Стосовно Росії, то у неї недостатньо ресурсів і впливу", – каже Ілля Куса.

Нарешті, як зазначає експерт, в деяких економічно потужних країнах задумаються над створенням сильніших армій, власних блоків і т.д.

"Віддалення від США призведе до зростання націоналістичних тенденцій, зокрема у Франції та Німеччині, до зростання впливу сил, які гратимуть на темах національної гордості. Наразі ми цього там не бачимо, але вони з'являться, особливо в Німеччині, яка з часів закінчення Другої світової перебувала під щільною опікою США. І коли американський захисний щит ослабне, німці серйозно задумаються над тим, що пора створювати власні збройні сили, більше витрачати на оборону. І, можливо, створювати союз, який був би для них зрозуміліший, передбачуваніший, стабільніший", – каже Ілля Куса.

На думку експерта, такий варіант може нести певні ризики для України. Оскільки один з найочевидніших союзників Німеччини при такому розкладі – Росія.

"У пошуках альтернативного партнера Німеччина, як і деякі інші європейські країни, може звернутися до Росії. Так, Росія не має аналогічних фінансових ресурсів, але вона готова забезпечити безпеку на регіональних рівнях – в Середземному морі, Чорному морі і т.д. Росія їх може дати. І тут криється ризик для нас. Оскільки в такій схемі ми приблизно розуміємо, що Москва попросить взамін: поступок в українському питанні. Цей ризик потрібно враховувати, коли ми розглядаємо зовнішню політику США при Трампі", – говорить Ілля Куса.

У свою чергу, Олександр Мусієнко не згоден з можливістю подібних "апокаліптичних" для України сценаріїв розвитку подій. На його переконання, союзники США вимушені будуть домовлятися з американцями, тому що альтернативи на сьогоднішній момент не існує.

"Незважаючина те, що зараз той же Макрон озвучує створення європейської армії, не думаю, що в найближчій перспективі європейці об'єднаються в якийсь власний військовий союз і будуть здатні самостійно гарантувати свою безпеку. Також вважаю неможливим зближення Євросоюзу з Росією. Може, окремі країни і зближатимуться, співпрацюватимуть з окремими програмами. Але я не уявляю, щоб ЄС відмовився, наприклад, від системи ПРО. Одна справа – заощадити і відмовитися від якоїсь військової бази, але зовсім інше – від існуючої системи безпеки", – говорить Олександр Мусієнко.

Тому, впевнений експерт, як європейські країни, так і Японія, Південна Корея, для яких присутність США в регіоні дійсно гарантія безпеки, будуть змушені йти на поступки Сполученим Штатам.

Нагадаємо, Україна зовсім нещодавно законодавчо закріпила в Конституції курс на НАТО і ЄС.

 

Останні новини