Вибори до Європарламенту: хто візьме більшість і як це позначиться на відносинах з Україною

Вибори до Європарламенту: хто візьме більшість і як це позначиться на відносинах з Україною

Вибори до Європарламенту: хто візьме більшість і як це позначиться на відносинах з Україною

Крайні праві сили в наступному складі Європарламенту можуть стати сильнішими також за підтримки Путіна, який робить все, щоб розколоти і ослабити Євросоюз.

Уже в неділю увечері 26 травня стане відомо, як зміниться склад Європейського парламенту (ЄП). Голосують європейці цілих чотири дні. Першими свій вибір в четвер 23 травня зробили жителі Нідерландів і Великої Британії, незважаючи на Brexit. У п'ятницю 24 травня голосували в Ірландії. Сьогодні, 25 травня, голосують Чехія, Латвія, Словаччина і Мальта, ну а завтра в останній день свої голоси віддадуть ще в 21 країнах ЄС. 

>

У голосуванні беруть участь понад 400 млн осіб. Виборчий бюлетень майже метр у довжину, як і у нас під час першого туру президентських виборів. За 751 місце в ЄП борються 40 партій. За даними POLITICO, лідирує Європейська народна партія (ЄНП), яка розраховує отримати 168 місць. Правда, її рейтинги, в порівнянні з виборами 2014 року, істотно просіли. В ЄП нового скликання у ЄНП буде на 48 місць менше. На другому місці Прогресивний альянс соціалістів і демократів (ПАСД), яка протягом десятиліть входила в коаліцію з ЄНП. Але її популярність в порівнянні з 2014 роком також просіла: в новому складі ЄП вони можуть втратити більше 40 місць, отримавши 146 мандатів.

Для формування більшості потрібно 376 карток. У чинному складі ЄП третім партнером ЄНП і ПАСД виступає Альянс лібералів і демократів за Європу. За соцопитуваннями вони фінішують третіми і можуть взяти 106 місць, що на 37 більше, ніж у 2014-му. Але головна небезпека для проєвропейських партій – зростання популярності ультраправих популістів, які можуть взяти достатню кількість місць, щоб впливати на політику Брюсселя. 


Друзів Росії стане більше

За даними опитування Eurobarometer, яке проводиловся у лютому-березні, лише 5% європейців змогли назвати точні дати виборів до Європарламенту. При цьому третина громадян ЄС сказали, що взагалі не підуть на вибори, оскільки не довіряють політикам і вважають, що їх голос все одно нічого не змінить. 

Перші в історії Євросоюзу вибори в ЄП пройшли у 1979 році. Тоді в них взяли участь 62% громадян. Але з тих пір інтерес до виборів постійно падав. На чергових виборах у 2014-му проголосувало всього 42,6%, а в цьому році очікують ще менше. Почасти, за словами експертів, це пов'язано з тим, що люди просто не розуміють, чим займається Європарламент, хоча його рішення безпосередньо впливають на кожного європейця.

Судячи з даних електоральних симпатій німецького Фонду Бертельсманна, кожен десятий європеєць підтримує правих або популістів. Чого не скажеш про євроскептиків, які, через тривалі баталії навколо Brexit більше не в тренді.

Чергові вибори до Європарламенту проходять на тлі зростання популярності нового правопопулістського і проросійського об'єднання "Європейський альянс людей і націй". Групу з такою назвою в новому складі ЄП планують створити більше десяти партій: німецька "Альтернатива для Німеччини", італійська "Ліга Півночі" прем'єра Маттео Сальвіні, французьке "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, австрійська Партія свободи, Датська народна партія, "Справжні фіни","Шведські демократи", чеська партія свободи і прямої демократії, нідерландська партія свободи, Естонська консервативна народна партія і словацька "Ми – сім'я". За даними соцопитувань цей правопопулістського блок може взяти 74 місця.

Ще в жовтні Маттео Сальвіні і Марін Ле Пен, які дуже симпатизують Володимиру Путіну, заявили про спільний похід на вибори в ЄП, а європейські інститути назвали "брюссельським бункером". "Ми боремося Не проти Європи, а проти ЄС, який став тоталітарною системою", – говорила Марін Ле Пен. Про створення "Європейського альянсу людей і націй" оголосили на початку квітня, а вже в кінці місяця вони зібралися на перший неформальний з'їзд у Празі з ініціативи вкрай правої Партії свободи і прямої демократії чеського депутата Томіо Окамури, який виступає за "Czexit".

"Європейському альянсу людей і націй" дуже симпатизує Стів Беннон – колишній головний стратег Дональда Трампа. Ще в липні минулого року в інтерв'ю Daily Beast він спрогнозував появу правопопулістської "супергрупи" в новому складі ЄП і заявив про створення руху The Movement зі штаб-квартирою в Брюсселі на противагу Джорджу Соросу. Ідеї ​​Беннон відразу ж підтримав угорський прем'єр Віктор Орбан, який давно "бореться" з Соросом в Угорщині. У березні членство його політсили в ЄНП призупинили і ходять чутки, що "Фідес" може поповнити ряди "Європейського альянсу людей і націй". Правда, його лідери, Маттео Сальвіні і Марін Ле Пен, намагаються дистанціюватися від Стіва Беннона, щоб не розгубити електоральну підтримку. Адже президент Франції Еммануель Макрон прямо звинуватив Беннона і російських олігархів в змові з європейськими націоналістами з метою демонтажу ЄС.

Не менш популярна, хоч вона і на останніх місцях за соцопитуваннями, "Європа за свободу і пряму демократію", яка в майбутньому складі ЄП трансформується в групу італійської "5 зірок" віце-прем'єра Луїджі Ді Майо і "Брекзіт" євроскептика Найджела Фараджа, яка , судячи з опитувань, візьме у Великій Британії перше місце з більш ніж 30% підтримки, випередивши правлячу консервативну і опозиційну лейбористську партії.

Незважаючи на Brexit, Велика Британія бере участь у європейських виборах, оскільки так і не змогла вчасно ратифікувати угоду про вихід з ЄС в парламенті. Більш того, вибори в ЄП проходять на тлі вчорашньої відставки прем'єра Терези Мей, що, за словами експертів, може додати популярності євроскептикам. Правда, на результатах виборів в ЄП це вже не відіб'ється, оскільки голосування в Великій Британії пройшло у четвер 23 травня. 

Проєвропейська коаліція залишається

У нинішньому складі ЄП вісім фракцій. За результатами виборів у 2014-му ЄНП (об'єднує майже всі керівні партії країн-членів ЄС) і ПАСД отримали більшість – 401 місце. Але, судячи із соцопитувань, на цих виборах в сумі вони можуть розраховувати на 314 депутатів, а для більшості необхідно 376. Коаліцію їм може скласти "Альянс лібералів і демократів за Європу", який, за прогнозами, набирає 106 місць. В такому випадку у коаліційної більшості буде 420 карток.

Але експерти попереджають, що правопопулісти і євроскептики, якщо до них долучаться угорська та польська партії, можуть істотно набрати вагу і впливати на прийняття рішень в ЄП. Варто нагадати, що Європарламент приймає резолюції, які відображають політичну позицію ЄС. Наприклад, після агресії Росії в Чорному морі і взяття в полон 24 українських моряків, саме Європарламент закликав закрити доступ російським судам в європейські порти, прийнявши відповідну резолюцію.

Також Європарламент приймає участь в формуванні ключового органу ЄС – Єврокомісії. Головним кандидатом на пост керівника є висуванець ЄНП, німецький консерватор Манфред Вебер. Будучи критиком "Північного потоку-2", на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому  Вебер запропонував створити спільну з Україною європейську систему ПРО

Зміняться і єврокомісари, включаючи позицію високого представника з питань зовнішньої політики і безпеки, яку зараз займає Федеріка Могеріні. Але навіть незважаючи на популярність правопопулістов і кадрові перестановки, кардинальних змін політики ЄС по відношенню до України навряд чи варто очікувати. Європейські депутати, які переобираються в новий склад ЄП, прогнозують, що проєвропейські партії збережуть за собою більшість. У той же час, за їхніми словами, європейське суспільство дуже дезінформоване. 

"Європейські інститути повинні підтримувати незалежні засоби масової інформації для протидії пропаганді, особливо в інтернеті, де ми стикаємося з фейковий новинами. Що стосується євроскептицизму: його високий рівень, особливо в деяких державах-членах, але не в Польщі, це наша власна помилка. Під час зустрічей з виборцями за останні п'ять років більшість питань стосувалося того, як працює ЄС. Це означає, що ми, члени ЄС, не змогли належним чином інформувати громадян про досягнення і можливості, про проблеми і про те, як їх вирішувати, не змогли запевнити їх у безпеці. Це майстерно використовувалося антиєвропейською пропагандою і євроскептиками під заголовками "менше робочих місць для громадян ЄС" або "біженці – це менше безпеки". Ми повинні боротися з такою пропагандою, і це теж частина моєї кампанії у Європарламенті", – сказав сайту "Сьогодні" депутат Європарламенту від Польщі Міхал Боні. 

Ребекка Хармс, голова фракції "Зелених" в Європарламенті, яка в наступне скликання не балотується, вважає, що крайні праві сили можуть стати сильнішими також за підтримки Путіна, який робить все, щоб розколоти і ослабити Євросоюз.  

"Але все в руках проєвропейських демократичних партій. Поки я не бачу, що після цих виборів склад Європейського парламенту кардинально зміниться", – підсумувала для сайту "Сьогодні" Ребекка Хармс. 

 

Останні новини