Освіта подорожчає: які нововведення готують для контрактників

Освіта подорожчає: які нововведення готують для контрактників

Освіта подорожчає: які нововведення готують для контрактників

 Зміни для учнів на контракті можуть вступити в силу з 2020 року.

Навчання на платній основі може подорожчати. Контрактники в державних вузах платять менше, ніж держава за навчання бюджетників. Щоб зрівняти вартість Міністерство освіти хоче встановити мінімальну вартість навчання на 34-х спеціальностях. Такий проект відомство винесло на громадське обговорення.

>

Як може змінитися вартість навчання для контрактників і на яких спеціальностях  - 

Вузи занижують вартість навчання

Навчати студента-бюджетника дорожче, ніж контрактника, навіть якщо студенти вчаться в одній групі. Так склалося через те, що університет показує державі і контрактникові дві різні цифри. Наприклад, за рік навчання одного бюджетника вуз бере з державного бюджету 30 тис. грн, а з контрактника – 15 тис.

Навчальні заклади роблять так, щоб перекласти частину своїх витрат на держбюджет і щоб привабити більше контрактників. Тому виходить, що держава просто переплачує, а контрактники не доплачують.

"Середня вартість контрактного навчання приблизно в два рази нижче, ніж бюджетні витрати на студента. Тому у Мінфіну і багатьох громадян виникає питання: якщо вартості контрактного навчання досить для забезпечення якості, то чому держава повинна платити більше? По-друге, бюджетні витрати на вищу освіту в розрахунку на студента в Україні значно нижче, ніж в інших країнах Європи. Навіть у порівнянні з найближчими сусідами, такими як Польща, Угорщина, Чехія, країни Прибалтики, ми в 3 – 5 разів менше. Тривале недофінансування вищої освіти є однією з основних причин проблем з її якістю. Встановлення індикативної собівартості має сприяти частковому вирішенню цих проблем", – говорить Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти.


Індикативна ціна – це мінімальна ціна за рік навчання, яку хоче ввести Міністерство освіти.

Ціни зміняться на 34 спеціальності

Міносвіти відібрало 34 спеціальності, на які буде встановлена ​​мінімальна ціна. З 2020 року вартість навчання на контракті не повинна бути нижче 60% витрат на навчання бюджетника, у 2021 – 70%, і у 2022 – 80%. Тобто, університетам хочуть дати рік для того, щоб адаптуватися, зменшити або довести до нормального рівня вартість держнавчання, або ж вони будуть змушені піднімати ціни на контракт у 2020 році. А мінімальна ціна буде розраховуватися від середньої собівартості навчання за попередній рік. Причому середня ціна буде розраховуватися по вузу, а не за фахом.

"Індикативна вартість потрібна, але не зовсім в такому вигляді", – зазначає Володимир Бахрушин. Поки що проект МОН знаходиться на обговоренні і його можуть змінити.

За словами експерта, неточності починаються з самого визначення індикативної вартості. Сам термін вперше з'явився в законі про державний бюджет на 2019 рік, і його можна розуміти так, що в межах спеціальності ні у кого не може бути ціна менша, ніж цей показник.

"У проекті Міносвіти трохи по-іншому. Там ціна (визначається – Ред.) в межах кожного університету через середні витрати за попередній рік. І тому вона виходить не прив'язаною до спеціальності, а прив'язаною до університету. Я думаю, це буде предметом обговорення і проект буде змінений. За формулюванням в поданому проекті індикативна вартість стосується тільки університетів, які отримують державне фінансування. Приватні вузи сюди не входять і, можливо, деякі державні теж не потраплять. Це теж частина для обговорень, багато експертів говорять про те, що якщо приватні вузи зможуть встановлювати будь-яку оплату, то немає сенсу в такому показнику. Але уряд не має повноважень впливати на ціноутворення в приватних вузах", – додає Володимир Бахрушин.

Поки що до переліку МОН входить 34 спеціальності, на яких буде застосовуватися індикативна вартість. Це: аудіовізуальне мистецтво і виробництво, дизайн, менеджмент соціокультурної діяльності, філологія (всі спеціалізації, крім української мови і літератури, кримськотатарської мови і літератури, класичних мов і літератур, фольклористики), економіка, політологія, психологія, соціологія, журналістика, облік та оподаткування, фінанси, банківська справа і страхування, менеджмент, маркетинг, підприємництво, торгівля і біржова діяльність, право, архітектура та містобудування, геодезія та землеустрій, ветеринарна медицина, ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза, стоматологія, медицина, медсестринство, технології медичної діагностики і лікування, медична психологія, фармація, промислова фармація, фізична терапія, ерготерапія, педіатрія, громадське здоров'я, готельно-ресторанна справа, туризм, громадське управління і адміністрування, публічне управління і адміністрування, міжнародні відносини, міжнародні економічні відносини, міжнародне право.

Освіта буде не по кишені

Вартість навчання давно пора вирівняти, вважає директор програми "Освіта" Українського інституту майбутнього Сергій Бабак. Але це сильно вдарить по держуніверситетах, які демпінгують платне навчання.

"Є ризик, що частина студентів не зможуть дозволити собі таке дороге навчання. Якщо для великих міст це не так критично, то на невеликі регіональні інститути це може погано вплинути. Тому може з'явитися серйозний конкурс на бюджетні місця і недобір на контрактні", – вважає Бабак.

Ще один ризик пов'язаний з приватними вузами. 

У проекті постанови немає ані слова про приватні вузи. З одного боку, це добре, тому що ніхто не повинен диктувати мінімальні ціни суб'єктам господарювання. А з іншого, приватні вузи, не піднімаючи ціни або не так значно підвищуючи їх, можуть перетягнути до себе контрактників.

Інша проблема пов'язана з підрахунком собівартості навчання. Розрахувати її практично неможливо, зазначає Сергій Бабак. Наприклад, підготовка медика дорожче, ніж економіста, який практично повністю має теоретичну підготовку і не вимагає лабораторій, мікроскопів і так далі. Як планово-фінансові відділи вузів будуть рахувати вартість навчання – незрозуміло.

"Адже до сих пір вартість навчання в державних вузах повинна була дорівнювати величині витрат (державні вузи не є прибутковими). ​​При значних змінах вартості доведеться вигадувати різні схеми. Таке ручне регулювання не є хорошим кроком. Краще було б розробити адекватні рекомендації щодо розрахунку вартості навчання, протестувати на пілотних проектах, а потім після запуску основної системи, запустити також ефективну систему контролю і санкцій", – говорить Руслан Костюкевич, к.е.н., доцент кафедри менеджменту Національного університету водного господарства та природокористування.

Але основна проблема не вирішується. А це проблема з державним замовленням. 30% тих, хто вчиться на бюджеті, отримують спеціальність, пов'язану з економікою або правом, додає Сергій Бабак. При цьому педагогів, інженерів менше, ніж за 10%.

"Ми взагалі перестали розуміти суть державного замовлення. Думаю, що нам не потрібен кожен третій економіст. Державне замовлення повинен йти на тих, фахівців, які потрібні державі, а це педагоги, інженери", -говорить експерт.

Відзначимо, як повідомлялося раніше, Міністерство освіти і науки України розширило перелік спеціальностей з мінімальним прохідним балом і змінило дати вступної кампанії в 2019 році.

Нагадаємо, майже рік тому, у квітні 2018 го в Україні скасували термін "вищий навчальний заклад" в офіційних документах.

Раніше сайт "Сегодня" розповідав, як Міносвіти готує проект про індивідуальні форми навчання.

Також ми розповідали про так званих гаперів – абітурієнтів, які влаштовують тривалу "перерву" перед вступом до вузу.

 

Останні новини