«Таємна зброя» кандидатів у Президенти: хто за що і проти кого

«Таємна зброя» кандидатів у Президенти: хто за що і проти кого

«Таємна зброя» кандидатів у Президенти: хто за що і проти кого

 «Ще будуть серйозні витоки компромату: як проти влади, так і проти опозиції».

Днями один із кандидатів у Президенти України мер Львова Андрій Садовий, котрий ще нещодавно планував пити шампанське на честь своєї перемоги у передвиборній гонитві, раптом зійшов із дистанції. Причому добровільно: взяв і заявив, що знімає свою кандидатуру на користь екс-міністра оборони та лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. Опісля цього ж дня своєю нечисельною підтримкою на користь того ж Гриценка поступився ще один кандидат — Дмитро Гнап. А потім ще і ще…

>

То ж які ще тандеми, тріумвірати чи квартети кандидатів можемо спостерігати напередодні виборів? І якими «козирями» один супроти одного можуть вони скористатися? Про це «Вголос» питав у політичного аналітика Олександра Кочеткова та політологів Олександра Мусієнка й Олеся Донія.

Про об’єдання яких ще кандидатів у Президенти можуть почути українці?  

Олександр Кочетков:


Об’єднання Гриценка та Садового матиме певний синергічний ефект. Хоча електорат Гриценка не подвоїться, а у кращому випадку — збільшиться у півтора рази. От якби мер Львова підтримав, до прикладу, Зеленського, ефект був би значно більший. Адже електорат Зеленського — це переважно російськомовні. Й якби до цього процесу долучити одного з лідерів, що позиціонується на Західній Україні, це було б суттєве підкріплення для Зеленського. Хоча варто зауважити, що де-факто Зеленський не є політиком. І це шанс для Гриценка у боротьбі за другий тур.

Сам же Зеленський буде підтримувати Тимошенко. У нього немає сталого електорату. Він з’явився на політичному небосхилі, як зірка спалахнула, й електорат його де-факто некерований. Це переважно молодь, неформали, чи люди, котрим все набридло, зокрема влада як така. Зеленський зараз просто є уособленням мрій. І його рейтинг — це рейтинг очікувань. І навіть якщо його підтримає ще один кандидат — Олександр Шевченко — це абсолютно не суттєво. Шевченко може лише надати своїх спостерігачів у виборчих комісіях, але сам також не має серйозного електорату, який може забезпечити суттєве посилення для когось.

Якщо говорити про Тимошенко, вона не хоче комусь щось обіцяти і бути зобов’язаною. При цьому розуміє: якщо пройде у другий тур, електорат Садового підтримає саме її у випадку, якщо вона боротиметься за президентське крісло з Порошенком.

«Влада буде робити все від неї залежне, аби тандемів кандидатів не допустити»

А от тандем, який міг би суттєво змінити передвиборну картину, це об’єднання колишніх регіоналів — Олександра Вілкула («Опозиційний блок — Партія миру і розвитку») й Юрія Бойка («Опозиційна платформа — За життя»). Це б суттєво збільшило їхні шанси у передвиборній гонитві. Об’єднатися швидше за все вони могли б навколо кандидатури Бойка. Такий тандем навіть міг би збільшити шанси кандидата на потрапляння у другий тур виборів. При цьому ще й зменшити шанси Порошенка туди потрапити. Як, в принципі, і будь-яке об’єднання. І тому влада буде робити все від неї залежне, аби таких тандемів будь-яким чином не допустити. 

Якщо ж зійдуться у виборному протистоянні Тимошенко і Порошенко, то всі, хто виступає проти чинного Президента, однозначно будуть підтримувати Тимошенко. Плакати, але підтримувати. Бо Порошенко де-факто будує «русскій мір» в Україні, тільки з фольклорними акцентами і не більше, а також з характерними рисами: збагачення можновладців і безправ’я громадян. Тому й можна очікувати відповідних дій від усіх, хто проти цього «русского міра» і проти Порошенка як його уособлення. Проте це вже відбудеться у другому турі виборів.

Щодо того, чи може Порошенко з кимось об’єднається, то скажу так: ні, не може. Бо він не вміє ділитися взагалі. Він вміє тільки віднімати. От так він влаштований. Порошенко — абсолютний одинак. І в нього є така система: або ти раб, або ти ворог. Проміжних варіантів у нього немає. У Порошенка всі вороги, окрім його власного оточення, які з ним мають якісь оборудки. Хоча вони його підводять і також можуть перейти у стан ворогів.

Загалом же всі наші кандидати перебільшують власну електоральну потужність та привабливість. Вважають, що всі можуть вийти у так званий півфінал. Тому більшість із них не хоче пропускати поперед себе когось іншого. Навіть незважаючи на те, що соціологія показує: у багатьох із них — жодних шансів.

Олесь Доній:

Більшість тих, хто висунув свої кандидатури у Президенти, не є самостійними гравцями, а маніпульованими технологічними кандидатами. А висунули свою кандидатуру задля того, аби влада мала можливість через них провести членів виборчих комісій. Тому вони будуть знаходити будь-які аргументації, пояснюючи, чому їм необхідно балотуватися.

Хоча, якби зараз Тимошенко і Гриценко, наприклад, домовились про те, що вона — Президент, а він — прем’єр і Гриценко зняв би свою кандидатуру з перегонів, для лідерки «Батьківщини» це була б чітка гарантія виходу у другий тур і великі шанси на перемогу. Проте я не впевнений, що так станеться. Та й не всі коаліції забезпечують перемогу.

Олександр Мусієнко:

Найближчим часом, гадаю, ми більше гучних об’єднань не почуємо. Заяви про підтримку та коаліції кандидати залишать на другий тур. Коли вже буде зрозуміло, хто в ньому змагатиметься. Ось тоді окремі політики й заявлятимуть, що вони підтримують того чи іншого кандидата чи взагалі не підтримують жодного.

Які резонансні заяви та компромати напередодні виборів ми ще почуємо?

Олександр Кочетков:

«Витоки компромату і відповідні заявирозвінчують міф, який Порошенко старанно створює навколо себе»

У нас ще будуть серйозні витоки компромату. Як проти влади, так і проти опозиції. Хоча більш потужні — все ж проти влади. Але головне не у тому, що люди побачать, що хтось десь щось вкрав. Люди чудово знають, що влада краде. Як раніше крала, так і зараз краде. Люди це відчувають на собі. Але витоки компромату і відповідні заяви опозиційних політиків, зокрема, спільні заяви, які ми зараз бачимо (вони вже фактично єдиним фронтом виступають проти корупції в оборонному секторі) — це все розвінчує міф, який Порошенко старанно створює навколо себе: що він безгрішний, його обов’язково переоберуть, що проти нього немає кому виступити і тощо.

А такі заяви і розслідування зводять це нанівець. Тому витоки компроматів ще обов’язково будуть. Це, зокрема, продовження розслідування корупційних оборудок в оборонній сфері. Також можуть долучити факти про інші корупційні оборудки, зокрема, в банківській та інвестиційній сфері. І головне, що може випливти, — це таємна, але достатньо продуктивна співпраця з Кремлем.

Олександр Мусієнко:

Зараз можемо очікувати не так компроматів, як контрдій. Ми вже почули про два гучні розслідування: щодо оточення Порошенка, пов’язане з «Укроборонпромом», та про фінансування «Батьківщини». І хоча нам ще обіцяють оприлюднити журналістські розслідування, проте зараз основні кандидати, на мою думку, зосередяться на створенні інформаційних приводів, які б подавили той компромат, який проти них оприлюднили.

Тому Петро Порошенко, до прикладу, може заявити про розірвання угоди про співпрацю з Росією в Азовському морі. Для того, аби створити такий інформаційний привід, який би перебив усю увагу до розслідувань, зокрема, журналістських, розкрадань в армії тощо.

Що «виторговують» для себе кандидати, поступаючись у передвиборній гонитві одні одним?

«Між серйозними кандидатами триває одна розмова: про майбутні посади».

Олександр Кочетков:

Між серйозними кандидатами зараз фактично триває одна розмова: про майбутні посади. Жодних грошей ніхто не пропонує. Та й ніхто їх і не візьме. Мова може йти про певну співпрацю — чи за умов перемоги кандидата, котрий пропонує співпрацю, чи співпраця у подальшому на виборах парламентських. Але це для потужних кандидатів, партії яких обов’язково пройдуть у парламент. Та й влада значно цікавіша, ніж «грубі» гроші. Тому дехто з кандидатів вже мріє і бореться за крісло прем’єра та спікера.

Олександр Мусієнко:

Думаю, і Гриценко, і Садовий зараз ставлять перед собою завдання на парламентські вибори. Мер Львова — точно. Я більш, ніж переконаний, що умовою їхнього об’єднання було те, що Садовий виторгував для себе хороші умови на парламентських виборах. Тобто квоту в об’єданні з Гриценком, при якій «Самопоміч» отримає приблизно 60-70 % списку. А решта будуть люди Гриценка. І враховуючи, що зараз вже бачимо вирішення завдань на парламентську кампанію, технологічно правильно для двох вищезгаданих кандидатів було б не підтримати жодного кандидата у другому турі. Бо 8-10 % вони можуть набрати, і цього достатньо.

 

Останні новини