«За» і «проти» введення ринку землі. Позиції сторін

«За» і «проти» введення ринку землі. Позиції сторін

«За» і «проти» введення ринку землі. Позиції сторін

  Вчора у Верховній раді зі скандалом провалилося голосування за введення в Україні ринку землі. Документ був внесений фракцією «Слуга народу» і в кінцевому варіанті вдавав із себе серйозний компроміс у порівнянні з початковим. Наприклад, обсяг землі яку можна сконцентрувати в одних руках знизили з 100 до 10 тис гектар. А купувати землю компаніям з іноземним капіталом в ньому вже було заборонено.

>

The Page вирішив запитати затятого прихильника і супротивника запуску ринку про їх головні аргументи «за» і «проти».

Мар'ян Заблоцький

• Скоріш за все цей законопроєкт у лютому вже розглянуть, але не факт, що ми встигнемо його прийняти, адже є дуже багато правок, які подані спеціально для того, щоб його затягнути.

• Взагалі, в «Слузі народу» цей законопроєкт підтримують, на відміну від фракції «Батьківщина».

• Всі агрохолдинги, в тому числі Kernel, а також аграрні асоціації (їх близько 80-ти) виступають проти скасування мораторію. Це пов’язано з тим, що фермери не хочуть витрачати гроші на покупку землі, їх влаштовує те, що вони її орендують.


• На відміну від фермерів, кожен з яких займає якусь одну нішу, агрохолдинги будують портові термінали та логістику. Втім, я вважаю, що фермерів із їх ніш зганяти не потрібно, адже Україна завдяки їм кожного року нарощує обсяги врожаю. Тому аграрії – це те, що витягало українську економіку в останні роки.

• У законопроєкті прописано те, що банки і кредитні установи можуть взяти в заставу сільськогосподарську землю. У випадку, якщо позичальник не віддає гроші, то банк має право реалізувати цю землю з аукціону не пізніше, ніж через два роки, а у власність може набути лише в процесі стягнення як заставу.

• Зараз у законопроєкті прописані такі перевірки щодо власності землі, що я боюсь нею не можна буде володіти не лише компаніям з іноземним капіталом, але й українським юридичним. Адже останнім треба доводити, що капіталу немає, слідкувати за переходом корпоративних прав, за обмеження в одні руки 10 тис. гектарів. Але я вважаю, що обмежень взагалі не має бути, кожен повинен купувати стільки, скільки вважає за потрібне.

• Після того, як приймуть цей закон відбудеться наступне: зараз 4 млн гектарів не підпадають під мораторій, потім на них будуть поширюватися ті обмеження, що є. На решту — 30 млн гектарів, обмеження по мораторію будуть скасовані і ринок стане обмеженим.

• Зараз земля, на яку поширюється мораторій коштує від $1,5 до $3-х тис. за гектар. В Центральній та Західній Україні — від $2,2 тис. до 3 тис. Після відкриття ринку землі ціна такою ж і залишиться.

Вадим Івченко

• Взагалі розгляд в комітеті і у Верховній Раді займе близько двох-трьох тижнів, тому що тільки на правки від «Батьківщини» піде 3-4 дні. Потім, для врегулювання, я думаю, будуть ще зміни до земельного законодавства. А от через рік ми повернемось.

• За 27 років років у людей виникли страхи. Вони хочуть розпоряджатися землею, але не хочуть, щоб землю навколо їх населеного пункту скупив агрохолдинг чи банкір, адже здебільшого державна підтримка надається лише певним компаніям.

• Ми єдина країна у світі, де 4,5 млн людей, які не є фермерами, виробляють сільськогосподарську продукцію, не сплачуючи податків і не мають ніякого впливу на розвиток сільських територій. Держава не зробила нічого для того, щоб ввести їх в легальний аграрний ринок.

• Законопроєктом пропонується банкам та банківським установам, які кредитують аграрний сектор, забрати землю у свою власність у тих, які не змогли повернути кошти. Ніколи такого не було. Ця земля може перекочувати у власність якогось банку і він може сам вирішувати які операції з нею робити. Не факт, що вона дістанеться українському фермеру, який використовує іноземні кошти. На сьогодні ми маємо багато венчурних фондів, інвестиційних компаній, які хочуть дати кредит комусь і фактично забирати всі дивіденди від цієї землі.

• Зараз і досі відбуваються дискусії з приводу того, що банки, які можуть набувати у власність землю за борги, мають бути виключно з державним капіталом. Також обговорюється повернення пов’язанних осіб (після першого читання їх прибрали). Ось наприклад: Андрій Веревський має мільярд. Купить він 10 тисяч гектарів, потім займе кошти наприклад своїй дружині і ще комусь, щоб вони також її придбали. Згодом бізнесмен зможе консолідувати собі ці 200-300 тис. гектарів і це буде законно. А якщо пов’язаних осіб повернути, то Веревський зі своїми родичами отримає лише ці 10 тис. гектарів.

• У Данії наприклад не можна купити землю, якщо ви проживаєте далі, ніж за 17 км від ділянки, а у нас є фермери, які мають 20 тисяч гектарів, але вони розкидані по 50 гектарів у кожному районі. Якщо перевірити всі договори його оренди, у нього 99,9% договорів — в суборенді. Віддавати землю потрібно наступним чином: зберегти поселенську мережу та забезпечити молодим фермерам або фермерським господарствам господарювати на території. І не треба заводити юридичні особи і банки, потрібно дати фізособі маленьку кількість гектарів. І запустити таку систему як пілот, а через декілька років ми побачимо чи працює вона.

• У Київській області на «чорному ринку» земля зараз коштує 70 тис. грн. за гектар. Я думаю, що коли буде більша пропозиція та менше попиту, бо не кожен хоче продавати на «чорному ринку», ціна стане ще меншою.

 

Останні новини