«Захід подає Росії сигнали»: коли зустрінеться «нормандська четвірка» і чи завершить вона війну на Донбасі

«Захід подає Росії сигнали»: коли зустрінеться «нормандська четвірка» і чи завершить вона війну на Донбасі

«Захід подає Росії сигнали»: коли зустрінеться «нормандська четвірка» і чи завершить вона війну на Донбасі

Зустріч готується, проте її результати неочевидні.

На початку нинішнього тижня в Берліні відбулася зустріч зовнішньополітичних радників голів держав – членів "Нормандської четвірки". Метою зустрічі була підготовка саміту "нормандського формату" на вищому рівні. Інформація за підсумками берлінської наради вельми скупа, спостерігачам доводиться буквально по крихтах збирати загальну картину. Проте сайт "Сьогодні" з допомогою наших експертів спробував спрогнозувати, коли відбудеться саміт, про що на ньому говоритимуть і яких результатів від зустрічі лідерів нам варто очікувати.

>

Як готують зустріч "нормандської четвірки"

Відзначимо, що ця зустріч радників – не перша в нинішньому році. Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах нова українська влада взяла курс на відновлення "нормандського формату" – про це Зеленський домовився з президентом Франції Еммануелем Макроном. У липні радники зустрічалися в Парижі і нібито навіть досягли "певного прогресу" в організації саміту лідерів держав.

Втім, як відзначали численні експерти, саміт навряд чи міг відбутися до закінчення парламентських виборів в Україні. Росія очікувала їх закінчення, сподіваючись на перемогу в Україні проросійських сил, а також (в разі поразки, як і сталося) для напрацювання тактики своїх дій. У виробленні тактики, заснованої на результатах виборів, потребувала і нова українська влада.


На початок вересня загальна диспозиція в Україні була очевидна, і одна з перешкод для організації саміту зникла. 2 вересня в ході 8-годинних переговорів у Берліні сторони позначили свої позиції (читай – перешкоди, які залишилися) і намітили шляхи вирішення питань.

Як розповів за підсумками зустрічі міністр закордонних справ Вадим Пристайко, який представляє Україну, один з таких моментів, що обговорювалися на зустрічі, – розведення сил в районі Станиці Луганській. Домовленості про розведення були досягнуті ще 2016 року, тоді ж була узгоджена і покрокова "дорожня карта". Але виконувати її, та ще й ледь-ледь, сторони почали лише 2019-го. Наскільки можна судити зі сказаного Пристайком за підсумками зустрічі радників, завершення процесу розведення прибере ще одну перешкоду на шляху до саміту.

"Сподіваюся, що досягнуті домовленості будуть імплементовані найближчим часом і ми зможемо відкрити шлях до зустрічі на вищому рівні. Є певний успіх, на основі результатів якого ми збираємося базувати наступну зустріч лідерів", – сказав Пристайко, зазначивши, що інші подробиці зустрічі він оприлюднити не може.

Коли відбудеться саміт

При цьому утримався український дипломат і від прогнозу щодо термінів саміту. За його словами, конкретна дата обговорюватиметься після того, як учасники зустрічі доповідатимуть про її підсумки керівникам держав. При цьому, наприклад, питання обміну полоненими не обговорювалося з прив'язкою до організації саміту.

Проте, голова Центру проблем РФ Націнституту стратегічних досліджень Петро Бурковський вважає, що саміт навряд чи відбудеться раніше, ніж буде вирішене питання з обміном.

"Боюся помилитися, але мені здається, ця зустріч не відбудеться, поки Росія не передасть нам полонених і політв'язнів. Це принципова позиція українського президента: повинні бути якісь кроки з боку Кремля, які продемонструють, що Москва налаштована на діалог, а не на ультиматуми. Обмін – це і є форма діалогу, а не ультиматумів", – зазначив експерт в коментарі сайту "Сьогодні".

Раніше, нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон анонсував проведення саміту у вересні.

"Україна, Франція та Німеччина організують саміт в "нормандському форматі" впродовж найближчих тижнів з метою отримання конкретних результатів", – сказав Макрон на підсумковій прес-конференції за результатами саміту G7 наприкінці серпня.

Диспозиція сторін. Україна

Під час зустрічі з Еммануелем Макроном, що відбулася в двадцятих числах серпня, президент держави-агресора зазначив, що готовий до переговорів в нормандському форматі, однак лише в разі, якщо такі переговори будуть результативними.

Результат будь-яких переговорів (якщо це не переговори про капітуляцію) передбачає бажання сторін йти на розумні компроміси. Україна таким болючим, але допустимим компромісом офіційно вважає виконання мінських домовленостей. Про це, до речі, говорив на прес-конференції за підсумками зустрічі радників і Вадим Пристайко.

"Жодних болісних компромісів, про які ми б не домовлялися раніше, не було зроблено. Те, що нам доведеться робити певні хворобливі компроміси, – це рішення, починаючи з 2014 року", – зазначив голова МЗС.

Інше питання, що українське бачення покрокової реалізації Мінських угод кардинально відрізняється від бачення російського. Крім того, дуже тонким моментом залишається буквально "вибитий" Росією за допомогою танків, що оточили Дебальцеве  2015 року, пункт про особливий статус Донбасу. Формально Україна цей пункт виконала, однак виконання його в повному обсязі і в тому вигляді, як цього вимагає Росія, загрожує дуже серйозними наслідками для нашої країни.

"Стосовно особливого статусу Донбасу, то рішення приймається парламентом. І наслідки такого рішення – можливий громадянський конфлікт в Україні. Ми бачили, що відбувалося під парламентом, коли голосували відстрочений особливий статус. Набуття чинності закону повною мірою може мати непередбачувані наслідки", – зазначає Петро Бурковський.

Яким чином нова влада планує розв'язати таку складну ситуацію, залишається під знаком питання. Як одне з можливих рішень (і про це вже писали ЗМІ) розглядається легалізація особливого статусу лише на певний термін – 10 років.

Загалом експерти відзначають значно жорсткішу риторику українського президента порівняно з тією, що була ще кілька місяців тому.

"Зеленський стає жорсткішим щодо Росії. У нього з'явилося більше інформації, що відбувається у нас в Криму, на Донбасі, і яка це загроза для виживання держави. Він зробив свої висновки. Друге – його ж обирали не для того, щоб йти на мир за будь-яку ціну. З політичної точки зору, Зеленському зовсім немає сенсу йти на речі, які важко пояснити українцям", – каже Петро Бурковський.

Водноас директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк зазначив в коментарі сайту "Сьогодні", що позиція України змінилася з приходом нової влади.

"Змінилася, починаючи з ключових принципів щодо того, що питання, пов'язані з Україною, не повинні обговорюватися без України. Раніше навіть коли Меркель контактувала з Путіним, вони негайно повідомляли про це Порошенку. Зараз, звичайно, інша диспозиція", – зазначив експерт.

На його думку, президенту Володимиру Зеленському здається, що ключовим тут буде якомога швидше зустрітися на вищому рівні, зафіксувати нові домовленості та їх реалізовувати. Це пов'язано, по-перше, з тим, що він обіцяв виборцям закінчити війну якомога швидше. По-друге, з "юнацьким запалом" який присутній новому українському президентові.

"Подібний запал свого часу спостерігався у Трампа: все, що робив попередник, – це погано і це треба переробити. Робиться наголос, що буде особиста зустріч, під час якої він зможе переконати Путіна. Тут також вочевидь аналогія з Трампом, який мав такі ж надії. Але життя показало, що це нереально, Путін досвідченіший гравець, який чітко розуміє свої стратегічні цілі", – говорить Андрій Миселюк.

Диспозиція сторін. Росія

Росія, в свою чергу, залишається на колишніх позиціях, виставляючи Україні, в тому числі, й ті ж умови, що й раніше. Ключовими для Москви є два з них: затвердження на конституційному рівні особливого статусу Донбасу і прямі переговори України з "ЛДНР". По суті, обидві ці умови – лише механізми, що дозволяють Москві так чи інакше досягти своєї головної мети: зберегти Україну в орбіті свого впливу.

"Для чого Росії прямі переговори з бойовиками? Якщо ми йдемо на них, ми фактично визнаємо, що Росія тут ні до чого що вона – не агресор. І це послаблює наші позиції на світовому рівні. Після цього Росія може ставити питання про зняття санкцій", – каже Петро Бурковський.

Стосовно особливого статусу, то в разі його затвердження Москва отримає жаданий запобіжник від зближення України з ЄС і НАТО. А можливо, навіть і більше, якщо це рішення спровокує громадянський конфлікт, ослаблення або центробіжні  процеси в українській державі.

"А в подальшому вони діятимуть за ситуацією. Якщо Україна ослабне трохи, Росія може відхопити черговий шматок нашої країни. Якщо сильно – встановити одноосібний або спільний протекторат над Україною, – каже Петро Бурковський. – Але це такі фантазії Кремля. Переговори "великої сімки" показали, що це марні надії – ніхто на Заході тиснути на Україну або "здавати" нас не погодиться".

Водночас Андрій Миселюк вважає, що Москва намагатиметься під час зустрічі настояти на своїх умовах

"Путін розуміє, що зараз м'яч на його боці, оскільки і Україна, і Франція з Німеччиною зацікавлені у зустрічі, а чи відбудеться вона, залежить від Москви, і він спробує вичавити з цієї вигідної ситуації максимум. Чого хоче Росія, було вже неодноразово озвучено. Зокрема, Москву б влаштовувала реалізація плану Штайнмайєра, і вони хочуть, щоб Україна письмово погодилася його виконувати. Росія завжди прагнула до легітимізації ОРДЛО, і ось тепер у неї з'явилося світло в кінці тунелю", – каже Андрій Миселюк.

Нагадаємо, що формула екс-міністра закордонних справ Німеччини Штайнмайєра передбачає, що спершу (під контролем окупантів) в "ЛДНР" проводяться вибори, а потім вирішується питання контролю над кордоном. Україна такий варіант не розглядає.

Диспозиція сторін. Захід

Після зустрічі Володимира Путіна з Еммануелем Макроном і компліментів на адресу російського президента, що пролунали впродовж неї,  в Україні стали говорити, що зустріч в нормандському форматі може бути небезпечна для України. Оскільки Захід може зіграти на боці Росії.

"Ми повинні розуміти, що Україна, Німеччина і Франція не визнають ані анексії Криму, ані окупації Донбасу, вони володіють інформацією, що російські війська як були присутні на окупованому Донбасі 2014 року, так і зараз присутні. А з іншого боку сидітиме Росія, яка говорить, що "іхтамнет", яка перебуває під санкціями ЄС і США. В такому форматі проводити переговори для України не тільки безпечно, але й потрібно", – зазначає Петро Бурковський.

За словами експерта, позицію окремих західних країн, в тому числі Макрона, слід трактувати не як готовність "здати" Україну. Це лише – прагнення показати, що Захід готовий співпрацювати з Росією, якщо вона змінить свою позицію, в тому числі щодо України.

"Захід надає Росії сигнали, що вони не хочуть війни з Росією. Війни в широкому розумінні. Він не налаштований заганяти її в глухий кут, ізолювати і таке інше, Захід лише захищається від нової російської політики. В цей захист, в тому числі, входить позиція щодо України. При цьому вони не втомлюються повторювати, що очікують від Росії також певних кроків. Тобто десь словами, десь справами Москву стимулюють робити ці кроки, йти назустріч світовій спільноті", – каже Петро Бурковський.

Андрій Миселюк водночас вважає, що Франція і Німеччина не гратимуть на боці України.

"Позиція Франції та Німеччини – аби припинили стріляти на Донбасі. У них немає прагнення відстоювати національні інтереси України. Було б парадоксально і неправильно для їх національних інтересів, якби таке прагнення було", – каже експерт.

Чим завершиться зустріч лідерів "нормандської четвірки", і що буде далі

Представники української влади в свою чергу висловлюють надію, що розраховують завершити війну до кінця року.

"Ми хочемо завершити цю війну, і президент Зеленський кілька разів пояснював: ми не можемо собі дозволити ще п'ять років перебувати в тому стані, в якому перебуваємо зараз – економічно, фінансово, ми не збираємося кожного дня втрачати солдатів ... Ми повинні вирішувати це питання. Це не означає, що ми вирішимо це завтра. Президент Зеленський надав час для того, щоб прийняти остаточні рішення. Приблизно ми говоримо про кінець 2019 року", – сказав Пристайко на прес-конференції за підсумками зустрічі радників голів держав "нормандської четвірки".

Стосовно експертів, то вони будують прямо протилежні прогнози щодо підсумків саміту.

"Можливо, в рамках підготовки зустрічі нам вдасться обміняти якомога більше людей. Інших практичних результатів нормандського саміту я не бачу. Проте зустріч повинна відбутися. Вона повинна показати, що ситуація в Україні керована. Що ми жорстко стоїмо на своїх позиціях: ми є жертвою агресії Росії і ми не вимагаємо нічого надприродного – тільки повернути те, що належить Україні. І ця позиція здобуває визнання у світі. Поки ми стоїмо на цих позиціях, ніхто нас з них не зіб'є. Ніякі "формули Штанмайєра" не пройдуть", – зазначає Петро Бурковський.

На думку експертів, Росія в разі провалу переговорів спробує створити якомога більше проблем новій українській владі.

"Я вважаю, що Росія розраховує на кілька моментів. Перше – що нова команда з часом не впорається з керуванням державою, пересвариться з усіма. Можливо, взимку нам намагатимуться організувати "газову кризу". Крім того, негативний ефект може мати світова економічна криза, яку всі очікують 2020 року. І в Кремлі очікують, що на тлі всього цього в Україні станеться серйозна політична криза, за результатами якої вони зможуть відіграти позиції", – каже Петро Бурковський.

Директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк в свою чергу побоюється, що Кремлю за підтримки Німеччини і Франції цього разу вдасться домогтися успіху.

"Я думаю, будуть підписані нові домовленості. При цьому, на жаль, Росія доб'ється набагато кращих для себе результатів, зафіксувавши пункти, що влаштовують її. І, на жаль, це вже ставить під питання подальшу можливість для України повернути Донбас на своїх умовах. Думаю, вірогідність такого результату не 100% звичайно, але дуже велика", – говорить експерт.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що Німеччина виділила мільйон євро допомоги постраждалим від війни на Донбасі.

 

Останні новини