В Україні смертність майже вчетверо перевищила народжуваність — Opendatabot
У першій половині 2026 року в Україні зареєстровано 73,292 новонароджених, в той час як число померлих досягло 259,853. Це свідчить про те, що на кожну нову дитину припадає більше трьох смертей, а загальний відсоток народжуваності до смертності сягнув співвідношення 1 до 4. Ці дані публікує Міністерство юстиції.
Найбільші втрати у прифронтових зонах
Демографічна ситуація залишає бажати кращого, особливо в регіонах, наближених до зон бойових дій. У Донеччині кількість народжень впала в три рази, а в Запорізькій області зменшилась на 23%.
Цей негативний тренд також торкнувся областей, які не страждають від безпосередніх бойових дій, таких як Вінниччина, Львівщина та Тернопільщина, де число новонароджених зменшилось приблизно на 20%.
Найбільше дітей в перші шість місяців 2026 року з’явилося на світ у:
- Києві — 8,352 дитини;
- Львівській області — 6,617;
- Дніпропетровській області — 5,611;
- Одеській області — 5,450.
Структура новонароджених з гендерного аспекту залишилась стабільною: хлопчики становлять 51%, дівчатка — 49%.
Зростання показників смертності
Згідно з даними Opendatabot, в Україні за перші шість місяців 2026 року зафіксовано майже 260 тисяч смертей, що на 4% більше, аніж у цей же період минулого року.
Найбільший показник смертності був зафіксований у Дніпропетровській області — 28,386 випадків. У столиці померло 20,121 осіб, що на 11% більше у порівнянні з минулим роком.
Значний розрив між новонародженістю і смертністю спостерігається на територіях, які найбільше постраждали від війни:
- У Донеччині на одну новонароджену дитину припадає 19 смертей;
- У Херсонській області — 14;
- Сумська, Чернігівська та Харківська області — приблизно шість смертей на одну народжену дитину.
Кращою демографічною ситуацією можуть похвалитися Рівненська, Волинська та Закарпатська області, але навіть там показники смертності у два рази перевищують народжуваність.
Виклики у сфері демографії
Зменшення населення стало однією з основних довгострокових проблем, з якими стикається Україна. На ці показники впливають не лише наслідки війни, але й загальноєвропейські тенденції, зокрема, падіння народжуваності, старіння населення та зміну сімейних моделей.
Міністерство фінансів раніше повідомляло, що в рамках демографічної стратегії до 2040 року планується запровадження заходів для підтримки народжуваності та залучення мігрантів. Однак економісти підкреслюють, що навіть масштабна державна підтримка не забезпечить швидкого ефекту, адже зміни в демографії формуються протягом тривалого часу.
Скорочення населення також має серйозні наслідки для економіки, включаючи менш густи робочої сили, збільшене навантаження на пенсійну систему та необхідність змін у ринкових підходах. Це робить демографічні показники важливими для економічного планування.
