Війна США в Ірані вже обійшлася у $25 мільярдів — Пентагон

Що показав аналіз

Дослідження фінансових звітів компаній зі США, Європи та Азії з початку конфлікту надає чітке уявлення про його вплив. Бізнес стикається зі стрімким підвищенням цін на енергоносії, зривом ланцюгів постачання та закриттям торгових шляхів через блокаду Іраном Ормузької протоки.

З аналізу випливає, що щонайменше 279 компаній вказали на війну як причину прийняття захисних заходів для зменшення фінансових втрат, включаючи підвищення цін і скорочення виробництва. Деякі з них призупинили виплату дивідендів чи викуп акцій, відправили співробітників у відпустку, ввели надбавки на паливо або звернулися за надзвичайною допомогою до уряду.

«Такий рівень спаду в галузі нагадує про те, що ми спостерігали під час світової фінансової кризи, і навіть перевищує інші періоди рецесії», — зазначив генеральний директор Whirlpool Марк Біцер, коментуючи скорочення річного прогнозу компанії вдвічі та призупинення виплати дивідендів.

Аналітики вказують на те, що зі зниженням темпів зростання, цінова влада компаній послабне, і їм буде складніше покривати фіксовані витрати, що ставить під загрозу рентабельність у другому кварталі і в подальшому. Тривале підвищення цін, напевно, лише підштовхне інфляцію, що негативно позначиться на відчутті економічної стабільності споживачів.

«Споживачі уникають заміни товарів і надають перевагу їх ремонту», — зазначив Біцер.

Зростання витрат

У виробників побутової техніки не єдині проблеми. Такі компанії, як Procter & Gamble, малайзійський виробник презервативів Karex та Toyota, також попередили про збільшення фінансових втрат на фоні тривання конфлікту.

Блокування Іраном Ормузької протоки — одного з найважливіших енергетичних вузьких місць у світі — призвело до зростання цін на нафту вище 100 доларів за барель, що більше ніж на 50% перевищує докризовий рівень.

Закриття каналу спричинило підвищення витрат на транспортування, скорочення постачань сировини та закриття торгових шляхів, критично важливих для руху товарів, що вплинуло на постачання добрив, гелію, алюмінію, поліетилену та інших ключових ресурсів.

Приблизно 20% компаній, які брали участь в опитуванні — від виробників косметики, шин та миючих засобів до круїзних операторів і авіакомпаній — повідомили про фінансові збитки через війну.

Більшість із них розташовані у Великій Британії та Європі, де витрати на енергію вже високі, тоді як майже третина — з Азії, що підтверджує значну залежність цих регіонів від нафти та паливних продуктів з Близького Сходу.

Масштаби ситуації

Щоб оцінити масштаби ситуації, до жовтня минулого року сотні компаній повідомили про витрати понад 35 млрд доларів через тарифи, запроваджені президентом США Дональдом Трампом у 2025 році.

Найбільшу частку в оцінюваних витратах, пов'язаних із війною, становлять авіакомпанії — майже 15 млрд доларів, оскільки ціни на авіаційне паливо майже подвоїлися. По мірі розвитку кризи все більше компаній з інших секторів починають бити на сполох. Японська Toyota заявила про збитки у розмірі 4,3 млрд доларів, а P&G оцінила зниження прибутків після оподаткування на 1 млрд доларів.

Гігант швидкого харчування McDonald's на початку цього місяця заявив про очікування подальшого зростання інфляції витрат через постійні перебої в ланцюгах постачання — таке пояснення раніше надавалося лише у звітах про прибутковість промислових компаній.

Ріст цін на паливо погано позначається на споживчому попиті серед людей з нижчими доходами, заявив генеральний директор Кріс Кемпчинський, додавши, що «високі ціни на бензин — це ключова проблема, з якою ми зараз стикаємося».

Вплив цін на нафту

Приблизно 40 компаній у промисловості, хімічному та сировинному секторах оголосили про намір підвищити ціни через свою залежність від нафтохімічних постачань з Близького Сходу.

Фінансовий директор Newell Brands Марк Ерцег заявив на початку цього місяця, що кожне підвищення ціни на нафту на 5 доларів за барель додає близько 5 мільйонів доларів до витрат.

Німецький виробник шин Continental прогнозує збитки не менше 100 мільйонів євро (117 мільйонів доларів) у другому кварталі через різке підвищення цін на нафту, яке робить сировину дорожчою.

Виконавчий директор Continental Роланд Вельцбахер зазначив, що це вплине на фінансові звіти компанії лише через три-чотири місяці. «Це, ймовірно, позначиться на нас наприкінці другого кварталу, а потім проявиться повною мірою у другій половині року», — сказав він.

Вплив на компанії

У першому кварталі прибутки компаній залишалися на високому рівні, що частково пояснює, чому основні індекси, такі як S&P 500, все ще досягали нових рекордів, незважаючи на зростання витрат на енергоносії та підвищення прибутковості облігацій через побоювання щодо інфляції.

За даними FactSet, з 31 березня прогнози чистої рентабельності у другому кварталі були знижені на 0,38 процентного пункту для промислових компаній з індексу S&P 500, на 0,14 процентного пункту для компаній сектору дискретних товарів і на 0,08 процентного пункту для виробників товарів першої необхідності.

Європейські компанії, що входять до індексу STOXX 600, почнуть відчувати тиск на рентабельність з другого кварталу, оскільки перекладення додаткових витрат на споживачів стане складнішим, а хеджування втратить своє значення, заявили аналітики Goldman Sachs.

У секторах, орієнтованих на споживачів, таких як автомобільний, телекомунікаційний та побутовий, прогнозу на найближчі 12 місяців знижуються на понад 5%, зазначив Геррі Фаулер, керівник відділу європейської стратегії акцій UBS.

Японські аналітики з моменту кінця березня вдвічі зменшили прогнози зростання прибутку у другому кварталі до 11,8%.

«Справжній удар по прибутку ще не відобразився у звітах більшості компаній», — прокоментував Рамі Сарафа, генеральний директор Cordoba Advisory Partners.