► Приєднуйтесь до «Мінфіну» у Facebook для актуальної фінансової інформації
Національний банк пропонує здійснити чотири ключові кроки:
Заборонити використання програмного забезпечення, платформ та сервісів російських фінансових установ для купівлі, продажу, обміну чи зберігання цифрових активів.
Розширити секторальні санкції на операторів криптоплатформ та всю цифрову інфраструктуру, що підтримує російські фінансові операції, незалежно від їхнього місцезнаходження.
Заборонити будь-які операції з активами, які емітовані російськими фінансовими установами, а також з цифровими інструментами, що прив'язані до російського рубля.
Заблокувати співпрацю з усіма компаніями, якщо вони забезпечують проведення розрахунків з російськими віртуальними активами або їх рублевими аналогами.
Ці пропозиції частково повторюють 19-й та 20-й пакети санкцій Європейського Союзу. Але український регулятор наполягає на більш рішучих заходах: якщо ЄС зосереджується на певних стейблкоїнах, то Київ вимагає загальної заборони на всі активи, що пов'язані з рублем.
Слід зазначити, що ці ініціативи спрямовані виключно на боротьбу з ворожими схемами і жодним чином не впливають на внутрішній український ринок віртуальних активів, а також не обмежують діяльність сумлінних учасників. Основна мета – не дозволити агресору мати жодного «цифрового виходу», за допомогою якого він міг би фінансувати війну, використовуючи новітні технології для ухилення від відповідальності.
