Податкова втратить «відмичку» до банківської таємниці компаній

Податкова втратить «відмичку» до банківської таємниці компаній { "html": "

Державна податкова служба (ДПС) більше не зможе використовувати призначення перевірки як спосіб обходу банківської таємниці підприємств. Верховний Суд визначив, що податківці зобов'язані попередньо довести, що вони вичерпали всі можливі законні методи пошуку інформації про компанію.

\n
\n
\n

Короткий огляд ситуації

\n

У серпні 2026 року Верховний Суд ухвалив важливе рішення у справі (№ 501 4276/25). Податкова намагалася змусити банк розкрити дані про рахунки, рух коштів та контрагентів підприємства. Єдиним обґрунтуванням дій фіскалів була лише інформація про те, що для підприємства була призначена документальна позапланова перевірка.

\n

Судові інстанції відмовили у позові. Верховний Суд чітко зафіксував принцип: право на перевірку не забезпечує автоматичний доступ до фінансової інформації підприємства.

\n

Недоліки у діях ДПС

\n

Верховний Суд детально проаналізував дії ДПС і виявив три ключові прорахунки, які робили вимогу про доступ до рахунків незаконною:

\n
    \n
  • \n

    Одне відвідування замість реальної перевірки. Податківці лише раз відвідали юридичну адресу компанії, не застаючи керівництво, і відразу звернулися до суду за доступом до банківської інформації. Верховний Суд визнав цей підхід недостатнім, оскільки ДПС проігнорувала інші можливості зв'язку, такі як офіційні поштові запити з підтвердженням вручення.

    \n
  • \n
  • \n

    Використання бездіяльності поліції як виправдання. Податкова аргументувала свою безпорадність тим, що поліція не відповіла на запит про розшук платника. Суд зазначив, що мовчання правоохоронців на один запит не є підставою для ствердження неможливості проведення перевірки.

    \n
  • \n
  • \n

    Не надано доказів комунікації. Контролюючий орган не зміг документально підтвердити суду, що платнику належним чином було надіслано копію наказу про перевірку.

    \n
  • \n
\n

Верховний Суд підсумував, що податкова продемонструвала «синдром формального підходу»; маючи повноваження, орган не виконав базових процедур і спробував безпосередньо втрутитися у бізнес.

\n

Вплив на бізнес та банки

\n

Це рішення суттєво обмежує можливості податкової отримувати банківські дані підприємств та інформацію про їх контрагентів «для профілактичних цілей».

\n

Для бізнесу це означає важливість дотримання принципу пропорційності: втручання держави в фінансову конфіденційність компанії повинно бути крайнім заходом, а не звичною практикою.

\n

Для того щоб ця судова практика була ефективною, компаніям критично потрібно зберігати всю документацію та зв’язок з ДПС (зберігати поштові квитанції, відповіді на запити). Це є ключовим захистом, якщо податківці вирішать стверджувати в суді, що компанія нібто «переховувалася».

\n

Для банків це рішення Верховного Суду надає сильний аргумент для дотримання комплаєнсу. Фінансові установи повинні ретельно перевіряти запити і відмовляти ДПС у доступі до інформації без офіційного судового наказу або якщо намагаються отримати дані контрагентів, щодо яких перевірка не була призначена.

\n
\n
" }