Бронювання для всіх підприємців: економіст запропонував нову модель
В умовах, коли держава намагається знайти гармонію між армійськими і економічними потребами, бізнес стикається з нестабільними правилами бронювання. Андрій Длігач, голова Advanter Group та доктор економічних наук, висловив передачу: дати можливість кожному підприємцю бронювати до 20% своїх працівників при умові, що їх офіційна зарплата досягне близько 55 тис. грн. Він підкреслює, що така система могла б підтримати бізнесменів і сприяти збільшенню надходжень до державного бюджету. Також виникає питання: чи справедливо, що можливість отримати бронювання залежить від рівня зарплати?
Бізнес самостійно обирає працівників для бронювання
У програмі «Думки вголос» на YouTube-каналі «Шелтер» Андрій Длігач запропонував змінити принципи бронювання, щоб право на нього отримав кожен роботодавець, а не тільки підприємства з критичним статусом. Він пропонує, щоб компанії самостійно обирали 15−20% своїх працівників, яких вважають незамінними для ведення бізнесу. Головною умовою є офіційна зарплата на рівні не менше 55 тис. грн.
«Кожен підприємець має можливість позначити 15−20% своїх співробітників, які можуть бути мобілізовані, якщо їм забезпечується достатній рівень зарплати», — зазначив Длігач.
Він також вказав, що спочатку мова йшла про зарплату близько 45 тис. грн, але зараз акцентується на цифрі близько 55 тис. грн.
Длігач наголошує, що під критично важливими працівниками можуть мати на увазі не лише керівників або вузькопрофільних спеціалістів, але й таких, як трактористи, менеджери та інші працівники, без яких підприємство не зможе функціонувати.
«Ти позначив його в Дії, це твій критичний працівник, і він працює без страху бути мобілізованим», — пояснив механізм Длігач.
Бронювання як спосіб легалізації зарплат
Длігач сприймає цю модель не тільки як рішення кадрових проблем бізнесу, але й як можливість для легалізації зарплат. Якщо роботодавець зможе зберегти ключових працівників за умови офіційної оплати, це стане додатковим стимулом відмовитися від «тіньових» зарплат. Це, у свою чергу, призведе до більших надходжень податків до бюджету.
Економіст підрахував, що запропонована модель могла б призвести до додаткових 250 млрд грн надходжень до бюджету внаслідок детінізації оплати праці. Однак детальна методологія розрахунку цих сум поки не була представлена.
Длігач також вважає за необхідне направити додаткові фінансові ресурси на рекрутинг до Сил оборони, наголошуючи на важливості фінансування оборони, а не конкуренції економіки з армією за людські ресурси.
Необхідність стабільності у правилах бронювання
Економіст також звернув увагу на часті зміни у правилах бронювання. Підприємства підтверджують статус критично важливих, бронюють своїх працівників, планують свою діяльність, але можуть стикатися зі змінами вимог.
«Бізнесу потрібні не просто правила, а також передбачуваність. Вони повинні знати, які вимоги діятимуть через рік або під час критичних ситуацій, а не жити в постійному страху зміни умов», — підкреслив Длігач.
Ці зміни ускладнюють компаніям планування своєї діяльності і створюють невпевненість у збереженні необхідних працівників.
На сьогодні пропозиція Длігача залишається його особистою ініціативою, державний уряд її ще не впровадив. Додатково, зарплатний мінімум у 55 тис. грн може стати великою перешкодою для багатьох малих підприємств, особливо в регіонах, що може надати незручності для малих компаній в порівнянні із великими.
Останні зміни у правилах бронювання
Правила бронювання продовжують адаптуватися. У останніх змінах уряд залишив квоту у 95% для підприємств з оборонної промисловості та енергетики замість колишніх 85%. Для теплопостачальних та водоканалів дозволено бронювати до 75% персоналу замість 60%.
Оновилися й умови для розрахунку базової квоти для інших підприємств, включаючи працівників, які вже мають відстрочку, при визначенні 50% ліміту бронювання. Наприклад, підприємство з 100 працівниками має можливість бронювати до 50 осіб.
Уряд також встановив терміни розгляду звернень Координаційним центром: до одного місяця для звичайних запитів та до семи днів для термінових.
Ці пункти обговорювались 26 жовтня на каналі Ярослава Железняка, першого заступника голови парламентського комітету з фінансових, податкових та митних питань.
Він зауважив, що до 1 грудня правила бронювання можуть ще раз переглянути, що свідчить про те, що актуальна система може зазнати подальших змін з боку уряду.
