Ринок праці Польщі змінюється: звільнень більшає, а попит зміщується в окремі сектори

Звільнення кадрів та зростання безробіття

Одночасно загальна кількість незавершених процедур звільнення (всі заявлені випадки, які ще не були завершені) досягла 18 576 осіб, що на 16% більше в порівнянні з минулим роком.

«Аналіз найбільших публічних випадків за грудень 2025 — березень 2026 року свідчить про те, що принаймні 10 відомих компаній планують скоротити 4−4,5 тисяч працівників. Це лише ті випадки, про які відомо публічно, але вони ілюструють більш широкі тенденції, що підтверджуються офіційною статистикою», — зазначає Євген Кіріченко, засновник Gremi Personal.

Додатковим показником погіршення ситуації є зростання кількості звільнень з ініціативи роботодавців з різних причин (банкрутство, ліквідація, скорочення посад, групові та індивідуальні звільнення).

За даними GUS, у лютому 2026 року число таких безробітних збільшилася на 11,9% у річному вимірі, досягнувши 41 тисячі осіб.

Аналітики підкреслюють, що ці явища свідчать про загальне охолодження ринку праці, яке вже зафіксоване в основних показниках бізнес-сектору.

Зокрема, у лютому 2026 року кількість зайнятих у бізнес-секторі становила 6,71 мільйонів осіб, що на 4 тисячі менше (-0,06%) порівняно з січнем і на 53 тисячі менше (-0,8%) ніж у лютому 2025 року. Скорочення на понад 50 тисяч у річному вимірі стало стійким трендом останнього часу.

Паралельно з цим зростає рівень безробіття: у лютому він склав 6,1% (+0,7 п.п. р/р), а кількість зареєстрованих безробітних зросла на 12,8% — до 954,9 тисяч осіб. Одночасно кількість вакансій у державних центрах зайнятості зменшилася на 67% — до 21,7 тисяч, що свідчить про зниження попиту на робочу силу.

Ключовим чинником негативної динаміки залишається промисловість.

Згідно з оцінками Gremi Personal на основі даних GUS, зайнятість у переробній промисловості в січні-лютому 2026 року зменшилася на 1,4% у річному вимірі — до приблизно 2,37 мільйона осіб (зменшення на 34 тисячі). Найбільші втрати були зафіксовані в автомобільній промисловості (-3,4%), меблевій галузі (-3,1%), а також у машинобудуванні та виробництві металевих виробів (по -1,2%).

Водночас ринок праці залишається неоднорідним. Незважаючи на загальне скорочення, окремі сектори демонструють зростання зайнятості: харчова промисловість (+0,3%), електроніка (+1,7%), інше транспортне обладнання (+2,6%), логістика (+0,5%) та HoReCa (+2,1%).

У цих сегментах значною мірою зайнята іноземна робоча сила. За даними ZUS, її кількість у січні-лютому 2026 року зросла на 9% (до 1,291 мільйона осіб), зокрема українців — на 9,9% (до 860,8 тисяч).

Окремі ознаки відновлення демонструє також роздрібна торгівля: зайнятість у секторі зросла на 0,4% (до 740,5 тисяч працівників), що корелює зі зростанням роздрібного товарообігу на 5% у лютому.

Таким чином, польський ринок праці входить у фазу структурних змін: загальне зростання кількості звільнень та зменшення зайнятості поєднується з конкретним попитом у секторах, зорієнтованих на внутрішній ринок і державні замовлення. Однак саме промисловість наразі визначає основні ризики для подальшої динаміки зайнятості.