росія відновлює морський експорт нафти

Динаміка експорту та відновлення портів

Після кількох тижнів обмеженої активності Росія відновила діяльність у портах Приморська, Усть-Луги (Балтійське море) та Новоросійська (Чорне море). Більшість причалів тепер працюють, що дозволило збільшити середньодобове відвантаження до 3,53 млн барелів на тиждень до 19 квітня — це найвищий показник з 22 березня. Для порівняння, минулого тижня експорт складав 3,3 млн барелів на день.

Загалом за звітний тиждень 33 танкери завантажили 24,74 млн барелів нафти (порівняно з 30 танкерами, які перевезли 23,08 млн барелів попереднього тижня). Зниження активності в балтійських портах було компенсоване відновленням роботи в Новоросійську, який був закритий більшу частину минулого тижня. З портів Усть-Луги було відправлено дві партії нафти марки KEBCO — це сировина з Казахстану, що транспортується через територію Росії і не підпадає під санкції ЄС. Загальний обсяг поставок традиційно варіюється під впливом погодних умов, ремонтних робіт, санкцій і розкладу рейсів.

Попри тижневий сплеск, наслідки українських атак все ще позначаються на довгострокових показниках. Середній обсяг поставок за чотири тижні (до 19 квітня) знизився на 500 тисяч барелів — до 3,11 млн барелів на день. Це найнижчий рівень з серпня минулого року.

Крім того, очікується тестування нафтопроводу через Україну в Угорщину, який був пошкоджений через дії Росії в січні. Його повноцінний запуск може призвести до зменшення морського експорту на 150−200 тисяч барелів на день.

Ціноутворення та фінансові показники

Зростання російських постачань відбувається на фоні гострого дефіциту на світовому ринку. Ормузька протока закрита для судноплавства більше місяця, що заблокувало близько 15 млн барелів на добу з Перської затоки (менше третини цього обсягу вдалося перенаправити). Цей фактор, разом із конфліктом на Близькому Сході, призвів до стрибка глобальних цін, що суттєво підвищило доходи Москви.

За даними агентства Argus Media, ціни на марку Urals зростали вже сьомий тиждень поспіль, що також стало можливим через зменшення дисконтів для китайських покупців.

• Urals (Балтика): зростання на $2,70 — до $98,54 за барель.
• Urals (Чорне море): ціна досягла $96,86 за барель.
• ESPO (Тихий океан): зниження на $1,20 — до $92,85 за барель.
• Вартість з доставкою в Індію: зростання на $3,70 — до $130,01 за барель.

Попри високі котирування, середня вартість російського експорту за чотири тижні (до 19 квітня) знизилася до 2,1 млрд доларів на тиждень (порівняно з 2,14 млрд доларів станом на 12 квітня).

Безпосередня тижнева вартість експорту (за 7 днів до 19 квітня) впала на 90 млн доларів і становила 2,28 млрд доларів через локальне зниження цін на частину партій Urals на 15 доларів.

Санкційні послаблення від США

Додатковим стимулом для російського експорту стало рішення адміністрації президента США Дональда Трампа, яка наприкінці тижня продовжила дію санкційного винятку. Цей дозвіл дозволяє проведення розрахунків за російську нафту, завантажену до 17 квітня. Це рішення було ухвалено всупереч заявам міністра фінансів США Скотта Бессента, який запевняв, що ліцензію не буде поновлено. Індійські нафтопереробні підприємства оперативно викупили доступні залишки сировини, скоротивши обсяг нафти на танкерах, що простоювали, на 40 млн барелів (з пікового показника у 140 млн барелів у середині січня).

Географія поставок

За чотири тижні експорт до азійських клієнтів (включно з танкерами без чіткого пункту призначення) скоротився до 2,93 млн барелів на добу (порівняно з 3,01 млн барелів до 12 квітня).

• Китай: 820 тисяч барелів на добу (зниження з 880 тисяч).
• Індія: 490 тисяч барелів на добу (падіння з 890 тисяч).
• Туреччина: 160 тисяч барелів на добу (зниження зі 180 тисяч).
• Сирія: 0 барелів п'ятий тиждень поспіль (після пікових 130 тисяч барелів у середині січня). Танки у цьому напрямку часто зникають з радарів на південь від острова Крит, але зафіксовані супутниками біля порту Баніяс.

Водночас різко зросла кількість нафти на суднах без кінцевого маршруту — 1,55 млн барелів на добу. З них 1,39 млн прямує до Порт-Саїда, Суецького каналу або в бік Тихого океану без визначеного порту, а ще 160 тисяч барелів не подають жодних сигналів про пункт призначення.