Чому вихід ОАЕ з ОПЕК не «заллє ринок» нафтою — думка

Фізичні обмеження експорту та математика трубопроводів

Поширений в інфопросторі наратив про те, що Абу-Дабі «заллє ринок» нафтою, спростовується логістичними та інфраструктурними можливостями країни. Єдиний маршрут ОАЕ, що оминає Ормузьку протоку — нафтопровід Хабшан-Фуджейра (ADCOP) — має базову пропускну здатність 1,5 млн барелів на добу, з можливістю короткочасного збільшення до 1,8 млн барелів. Ці ліміти офіційно підтверджуються такими моніторинговими агентствами, як Lloyd's List та Energy Intelligence.

Станом на березень 2026 року, під час фактичного призупинення дії квот ОПЕК і колапсу транзиту через Ормузьку протоку через дії Ірану, завантаженість цього нафтопроводу сягала 71% (за даними CNBC та Argus). Це залишає резерв пропускної здатності всього 440 тисяч барелів на добу. Будівництво другого трубопроводу від Джебель Данна до Фуджейра, який мав би додати ще 1,5 млн барелів потужностей, досі перебуває на стадії до прийняття остаточного інвестиційного рішення (FID). За інформацією Energy Intelligence, планування цього об'єкта розпочалося ще в жовтні 2024 року з ймовірним запуском у 2026−2027 роках, проте фізичні будівельні роботи ще не розпочато, і графік не був офіційно підтверджений.

Таким чином, у 2026 році ОАЕ фізично зможуть додати на світовий ринок лише 400−700 тисяч барелів на добу, незважаючи на те, що державна корпорація ADNOC задекларувала цільовий показник стабільного видобутку на рівні 5 млн барелів. Основним обмеженням є інфраструктура, а не дисципліна ОПЕК.

Уникнення цінової війни з Саудівською Аравією

Експерт підкреслює, що саме ці ліміти пропускної здатності роблять вихід ОАЕ з картелю комерційно безпечним. Якби країна мала змогу миттєво вивести на ринок додаткові 2 млн барелів на добу, це сприймалося б як оголошення цінової війни. У такому випадку Саудівська Аравія могла б використати свої резервні потужності, які оцінюються в 2−3 млн барелів на добу. Це призвело б до обвалу котирувань нафти Brent нижче 80 доларів за барель, що сильно вдарило б по дохідній базі як ADNOC, так і інших учасників ринку.

Момент виходу з ОПЕК обрано вдалим: обмеження трубопроводу до Фуджейри фіксують зростання видобутку на такому рівні, який потрібен для монетизації вільних потужностей, але недостатній для спровокування агресивної реакції Ер-Ріяда.

Штучний інтелект як нова нафта: капіталізація технологій

Основна ідея Перери полягає в тому, що вихід з ОПЕК не пов'язаний із нафтовим ринком. Це інструмент фінансування безпрецедентного технологічного прогресу. Державні інвестиційні компанії Абу-Дабі акумулювали величезні обсяги капіталу: активи під управлінням Mubadala становлять близько 385 млрд доларів, ADQ володіє ще 240 млрд доларів, а суверенний фонд ADIA контролює приблизно 1 трлн доларів.

Не так давно створений інвестиційний фонд MGX (виділений зі структури Mubadala та ADQ) вже зробив найбільші в історії державні інвестиції в ШІ-інфраструктуру. Мова йде про масштабний проект Stargate спільно з OpenAI, Oracle та SoftBank, а також про придбання компанії Aligned Data Centers за 40 млрд доларів. Окрім цього, Глобальне партнерство з розвитків ШІ-інфраструктури, укладене з BlackRock та Microsoft, ще до квітня залучило понад 100 млрд доларів капіталу.

Скасування квот дозволяє державній нафтовій компанії ADNOC продавати кожен додатковий барель за ринковою вартістю. Цей додатковий грошовий потік безпосередньо фінансуватиме реалізацію проектів MGX, першу фазу Stargate, партнерства в сфері напівпровідників та рідкоземельних металів, а також розширення мережі центрів обробки даних (ЦОД).

«Абу-Дабі створює суверенну базу капіталу для розвитку інфраструктури штучного інтелекту так само, як Ер-Ріяд створював фінансову основу для нафтової угоди після нафтодоларової кризи 1974 року. Архітектура залишилася тією ж. Товар — новий», — зазначає аналітик.

На закінчення, аналітик підкреслює, що його теза може бути спростована лише у двох випадках: якщо ОАЕ раптово активізують фінансування та будівництво другого трубопроводу на 3 млн барелів (що матиме сенс тільки для демпінгу), або якщо Саудівська Аравія вирішить почати превентивну цінову війну, як у 2020 році.