НБУ відповів на звинувачення у бездіяльності щодо Сенс Банку

Націоналізація Сенс Банку

Підстави для націоналізації Сенс Банку були чітко викладені під час оголошення цього рішення — загроза фінансовій стабільності та інтересам вкладників і кредиторів банку через накладення санкцій на акціонерів.

Оскільки санкції були застосовані до власників значної частки банку, вони не змогли виконати свої зобов'язання щодо підтримання достатнього рівня капіталу, необхідного для дотримання нормативних вимог Національного банку, та вжити вчасних заходів для запобігання неплатоспроможності.

НБУ нагадав, що такі ризики негативно вплинули на діяльність Сенс Банку. Зокрема, через погіршення платіжної дисципліни позичальників його регулятивний капітал зменшився на 50% з 1 березня 2022 року по 1 липня 2023 року, в той час як в інших системно важливих банках він зріс на 29%.

«Обставини, які в даний час розглядаються ТСК ВРУ, жодним чином не пов’язані з націоналізацією Сенс Банку. Помилкові судження та небезпечні припущення деяких учасників ТСК ВРУ не тільки ставлять під сумнів інституційну незалежність НБУ, але й створюють загрози національним інтересам, підігріваючи невизначеність з приводу законності дій держави під час націоналізації та риски для міжнародного арбітражу», — зазначив регулятор.

:

Президент України Володимир Зеленський висловив необхідність лібералізації банківської сфери й окремо акцентував увагу на Сенс Банку, підкресливши, що банк має бути приватизований вже цьогоріч.

Роль НБУ в призначенні членів наглядової ради Сенс Банку

У Національному банку пояснили, що пошук і відбір незалежних директорів здійснюється через процедуру, визначену Кабінетом Міністрів України, із чітким розподілом повноважень. Номінаційний комітет Кабміну та обрана рекрутингова компанія займаються цим процесом, а НБУ не залучений до відбору кандидатів.

Після призначення кандидатів урядом НБУ перевіряє їх на відповідність кваліфікаційним вимогам, включаючи їх ділову репутацію та незалежність. На цьому етапі залучаються СБУ, фізичні особи, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші органи та іноземні партнери (за потреби).

Для оцінки колективної придатності наглядової ради Сенс Банку НБУ звертався до Мінфіну щодо отримання матриці компетенцій ради та профілів кандидатів, де окреслена сфера відповідальності кожного незалежного директора. На момент схвалення всі кандидати відповідали встановленим критеріям. Єдиним випадком відмови став один кандидат, документи якого були повернені у вересні 2025 року.

Ключовим є те, що відповідність цим вимогам має бути постійною. Зараз НБУ продовжує оцінку відповідності наглядової ради Сенс Банку цим стандартам і, у разі негативних висновків, регулятор діятиме відповідно до законодавства. НБУ ініціює проведення моніторингу відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради Миколи Гладишенка.

«Крім того, зазначаємо, що високі стандарти корпоративного управління, яких зобов'язаний дотримуватися будь-який банк, у поєднанні зі стандартами українського законодавства формують обґрунтоване очікування, що член наглядової ради, якщо виникають сумніви щодо його відповідності установленим критеріям, здатен тимчасово відсторонитися від виконання своїх обов’язків», — пояснили в НБУ.

Наглядові дії в Сенс Банку

З огляду на важливість банку для фінансової системи та потенційні ризики неправомірних дій попередніх власників і менеджменту, НБУ здійснював посилений нагляд за Сенс Банком протягом усього часу після націоналізації.

Національний банк провів три інспекційні перевірки Сенс Банку, зокрема одну на предмет якості активів; решта перевірок були націлені на контроль за виконанням рекомендацій НБУ. Також проведено численні глибокі безвиїзні дослідження за питаннями корпоративного кредитування, ціноутворення у трансакційному бізнесі і внутрішнього контролю у чутливих операційних процесах.

На підставі результатів перевірок НБУ застосовував заходи впливу до Сенс Банку, про що доводив до відома публіки, а також надавав висновки правлінню та наглядовій раді банку. У періоді 2023−2026 років НБУ звернувся до правоохоронних органів та Державної податкової служби з 13 запитами, а також надіслав чотири листи до Державної служби фінансового моніторингу.

Внаслідок посиленого нагляду НБУ виявив ознаки прихованої паралельної структури управління Банком, що належала колишнім акціонерам, які підлягали санкціям. Національний банк замовив незалежний аналіз виявлених таємних протоколів юридичній компанії з подальшою forensic-перевіркою за участю авторитетної спеціалізованої фірми.

Згідно з результатами дослідження, проаналізовано функціонування керівних органів Сенс Банку за період з 2012 по 2022 рік. Цей період характеризувався практиками подвійного протоколювання рішень колегіальних органів, існування паралельних прихованих документів і комітетів наглядової ради, а також «тіньового керівництва».

На основі отриманої інформації НБУ вживає такі заходи:

• досліджуються виявлені порушення минулих періодів, що свідчать про фальсифікацію звітності, масштабні операції з пов'язаними особами, нестачу капіталу, який мусив бути поповнений колишніми власниками, і можливе порушення санкційного законодавства;
• ініційовано моніторинг ділової репутації керівництва Сенс Банку, зокрема вже ухвалене рішення про початок адміністративного провадження щодо відповідності кваліфікаційним вимогам СЕО банку Олексія Ступака.

:

Обвинувачення у бездіяльності

«Заяви голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева про „мовчазну згоду“ НБУ та відсутність заходів впливу щодо Сенс Банку, які нібито сприяли створенню „організованої злочинної групи, що обслуговує нелегальні платежі ігрового бізнесу“, є маніпулятивними та безпідставними», — підкреслили в НБУ.

За словами НБУ, ці звинувачення націлені на дискредитацію регулятора і суперечать фактам. А саме:

• загальна кількість перевірок банків у 2022−2026 роках, проведених Національним банком, лише з питань фінансового моніторингу, становила 261, а небанківських установ — 447;
• з 2022 року до кінця І кварталу 2026 року НБУ застосував штрафні санкції на суму понад 1,6 млрд грн за порушення законодавства з фінансового моніторингу, зокрема 1,182 млрд грн до банків і 475 млн грн до фінансових установ;
• в результаті перевірок з питань фінансового моніторингу щодо банків та небанківських установ під час надання послуг електронної комерції НБУ відкликав ліцензії у двох банків та двох небанківських установ, наклав штрафи на 11 банків на загальну суму 527,1 млн грн, на 18 небанківських установ — на 239,6 млн грн;
• за останні чотири роки проведено п’ять перевірок Сенс Банку з питань дотримання вимог фінансового моніторингу, на банк накладено два штрафи: у 2023 році — 47,7 млн грн, у 2025 році — 4,1 млн грн;
• додатково Сенс Банку надані рекомендації з підвищення ефективності внутрішньо банківської системи фінансового моніторингу і посилення системи управління кредитними ризиками.

«Таким чином, наглядові функції НБУ реалізуються системно і прозоро, з відповідним реагуванням на виявлені ризики та ідентичними вимогами до всіх учасників системи. Національний банк регулярно звітує про це через свої офіційні канали комунікації», — резюмували в НБУ.

Формування тарифів на обслуговування клієнтів

Національний банк заперечує будь-який вплив на формування тарифної політики банку. Тарифна політика щодо окремих послуг та специфічних сфер, таких як ігровий бізнес, перебуває у виключній компетенції органів управління банку, зокрема Правління, в межах делегованих повноважень наглядовою радою та акціонером Сенс Банку. НБУ не має повноважень втручатися в операційні процеси банків.

Крім того, рішення щодо обслуговування окремих клієнтських сегментів реалізуються відповідно до стратегії банку, що затверджується наглядовою радою, з огляду на інтереси акціонера. Питання ризик-апетиту під час обслуговування певних сегментів має оцінюватись правлінням та наглядовою радою в межах їхньої компетенції.

Розподіл прибутку Сенс Банку

За даними НБУ, у 2023−2024 роках прибуток Сенс Банку не розподілявся. Прибуток за 2023 рік становив 2 704 млн грн, за 2024 рік — 1 761 млн грн. Прибутки залишаються у капіталі банку і покривають потреби, виявлені після переходу банку у власність держави, а також за результатами стрес-тестування.

У 2025 році прибуток у розмірі 3 670 млн грн був розподілений таким чином:

• 183 млн грн, що становить 5 відсотків від суми прибутку за 2025 рік — на формування резервного фонду;
• 3 487 млн грн, що становить 95 відсотків — на покриття накопичених збитків минулих років.

Банк продовжує реалізацію програми докапіталізації, відповідно до якої планується сплата дивідендів державі вперше у 2028 році.

«Національний банк підкреслює, що якість публічних дискусій в інституціях має базуватися виключно на фактах, правових підставах та дотриманні встановлених процедур. Це безпосередньо впливає на довіру до державних рішень, особливо в умовах воєнного стану. НБУ через цю офіційну позицію надав детальні пояснення з усіх питань, які були підняті під час засідання ТСК ВРУ», — підсумував НБУ.

Скандал з «плівками Міндіча»

З нещодавно опублікованих «плівок Міндіча», фігуранти справи «Мідас» обговорювали склад наглядової ради державного Сенс Банку, призначену 18 червня 2025 року.

На записах зафіксовано розмову Олександра Цукермана та Василя Веселого, котрий став радником керівника Сенс Банку після його націоналізації у 2023 році.

Раніше в бізнесових колах Веселого називали «наглядачем» від Офісу президента за Сенс Банком, вважаючи, що без нього не ухвалювалося жодне рішення.

У телефонній розмові 9 травня 2025 року Веселий озвучив список бажаних членів наглядової ради банку.

Відомо, що Міністерство фінансів України вже розпочало процедуру відбору радника з приватизації. Як зазначили в коментарі для «Інтерфакс-Україна», керівництво Сенс Банку вже активно готується до продажу.