Банки можуть зобов’язати негайно повертати кошти після шахрайських операцій
В Україні можуть бути впроваджені заходи для посилення захисту клієнтів банків, які стали жертвами шахрайських відписок з їхніх карток та рахунків. У парламенті зареєстровано законопроєкт, що передбачає обов'язкове повернення коштів банками в разі несанкціонованих операцій, якщо клієнт швидко повідомив про шахрайство, за інформацією Судово-юридичної газети.
Що містить законопроєкт
Документ також зазначає, що банк несе відповідальність за доведення вини клієнта в ситуаціях витоку платіжних даних, а не навпаки. Ініціатори законопроєкту наголошують на необхідності чітко закріпити права споживачів фінансових послуг на законодавчому рівні через збільшення випадків банківського шахрайства та онлайн-крадіжок.
Проєкт має назву «Про внесення змін до статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність“ щодо гарантування прав клієнтів банку, пов’язаних із банківським шахрайством».
Повернення коштів
Законопроєкт вносить нові норми до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», які зобов'язують банк відшкодовувати кошти клієнту негайно в разі недозволених або некоректно виконаних платіжних операцій, якщо відповідне повідомлення про шахрайство надійшло від клієнта без затримок.
Також пропонується, що банк має відновити баланс коштів на рахунку до стану, в якому він існував до проведення такої операції.
Умови, за яких клієнт не нестиме відповідальності за списання коштів
Окрім того, в законопроєкті зазначено, що клієнт не буде відповідати за платіжні операції, якщо платіжний засіб використовувався без фізичної пред’яви картки або без електронної ідентифікації платіжного засобу і його власника.
Водночас, відповідальність клієнта може настати, якщо доведено, що його дії або бездіяльність сприяли втраті або незаконному використанню PIN-коду чи іншої інформації, що дозволяє ініціювати платіжні операції.
Звернення до судової практики
У пояснювальній записці автори законопроєкту зазначають, що в Україні банківське шахрайство стало поширеним явищем, а права клієнтів у відносинах із банками щодо випадків злочинного списання коштів залишаються недостатньо врегульованими законодавством.
Автори документа посилаються на практику Верховного Суду. Зокрема, в постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 Верховний Суд підтвердив, що саме банк має доводити, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню платіжної інформації. Суд також зазначив, що лише правильне введення даних не є автоматичним доказом вини клієнта.
У законопроєкті також наводиться позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 2 липня 2025 року у справі № 490/7829/23. Суд дійшов висновку, що клієнт не несе відповідальності за несанкціоновані операції з платіжною карткою, якщо він оперативно повідомив про такі операції, а фінансова установа не довела причетність клієнта до втрати чи незаконного використання платіжної інформації.
У документі також згадано рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тимошенко проти України».
Крім того, в пояснювальній записці зазначається рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тимошенко проти України» від 30 квітня 2013 року, яке акцентує на принципі юридичної визначеності. Автори законопроєкту підкреслюють, що законодавство має бути чітким і передбачуваним для громадян.
Коли законопроєкт може стати чинним
Основною метою законопроєкту є забезпечення захисту прав клієнтів банків від банківського шахрайства та регулювання питань відповідальності за несанкціоновані операції з платіжними картками.
Реалізація законопроєкту, за словами авторів, не вимагатиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
У разі ухвалення, закон набере чинності з наступного дня після його публікації.
