Гетманцев пояснив, чому не працює грошова допомога для працівників критичної інфраструктури

Гетманцев пояснив, чому не працює грошова допомога для працівників критичної інфраструктури

Працівники критичної інфраструктури, які постраждали внаслідок обстрілів з боку Росії під час виконання своїх професійних обов'язків, мають право на одноразову грошову допомогу від держави. Проте, на практиці, отримання цих коштів може бути ускладнене через недоліки в Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури, як повідомив Голова Податкового комітету В Р Динило Гетманцев.

Зміст проблеми

Відповідно до закону № 2980-IX, працівники об'єктів критичної інфраструктури, державні службовці та представники місцевого самоврядування, які зазнали ушкоджень через військову агресію, можуть отримати одноразову допомогу. Закон вступив у силу в 2023 році.

Згідно з цим законодавством, особи з інвалідністю I групи можуть отримати 800 тис. гривень, II групи — 500 тис. гривень, а III групи — 200 тис. гривень. У випадку загибелі працівника його родина має право на виплату в розмірі 1 млн гривень, що також підтверджується інформацією від Пенсійного фонду України.

Складнощі отримання допомоги

Відповідно до слів Гетманцева, механізм отримання допомоги виглядає простим: постраждала особа, яка виконувала функції на об'єкті критичної інфраструктури, має право на державну підтримку. Проте для її отримання необхідно підтвердити не лише факт поранення чи встановлення інвалідності.

Важливо також довести, що місце працевлаштування особи відноситься до критичної інфраструктури та зареєстроване в державному Реєстрі. Ось тут часто й виникають труднощі.

Деякі підприємства можуть не бути в Реєстрі через помилки в поданих даних, тоді як інші роками можуть чекати на внесення або коригування інформації. Внаслідок цього, працівники, які постраждали під час виконання своїх обов'язків, можуть отримати відмову не через відсутність прав, а через формальні недоліки в державних реєстрах.

Додатковою складністю стає прив'язка до адреси. Юридична адреса компанії не завжди збігається з місцем виконання робіт. Фахівець з енергетики, зв’язку або комунальних послуг може бути поранений не в офісі, а на аварійному об'єкті або мережевій ділянці. Проте під час перевірки державні органи можуть враховувати лише формальні аспекти — адресу і дату внесення до Реєстру, як підкреслив Гетманцев.

Судова практика

Один із свіжих випадків ілюструє цю ситуацію. Чоловік отримав серйозні травми під час російського обстрілу на поштовому терміналі, після лікування йому встановили інвалідність I групи, що дозволяє отримати одноразову допомогу у розмірі 800 тис. гривень.

Однак Пенсійний фонд відмовив у виплаті. Як зазначили правозахисники, замість перевірки статусу компанії під час отримання травми, обрали іншу дату для запиту. Додатково перевірили статус іншого об'єкта, що стало причиною відмови. Після судового розгляду чоловік зміг відстояти своє право на допомогу.

Цей випадок ілюструє систему проблем: навіть гарантована законодавством допомога може стати предметом затяжної судової справи, якщо державні органи використовують надто формальний підхід до перевірки статусу підприємств.

Плани на вдосконалення механізму

Міністерство соціальної політики вже оголосило про намір переглянути питання щодо одноразових виплат працівникам критичної інфраструктури без повторних заяв. Відомство працює над реформою механізму призначення допомоги, щоб спростити цей процес.

Це означає, що деякі відмови можуть бути переглянуті автоматично. Це важливо для постраждалих, оскільки багато з них не мають фізичних і фінансових можливостей боротися з державою протягом багатьох років після поранення.

Право на соціальний захист не повинно залежати від технічних помилок у Реєстрі, невідповідності юридичних і фактичних адрес або неправильно оформлених запитів. Коли людина постраждала під час виконання важливих завдань для функціонування міст і комунальних служб, держава повинна забезпечити прозорий механізм допомоги.

Як раніше зазначав «Мінфін», війна зробила працівників критичної інфраструктури однією з найуразливіших категорій. Вони працюють в зонах підвищеного ризику, таких як енергетичні об'єкти та транспортні вузли. Тому питання виплат є актуальним не лише з соціальної точки зору, а й з точки зору довіри до державних гарантій.