Скла немає, а цементу поки вистачає: що потрібно Україні для відбудови

Після закінчення війни Україні необхідно буде відновити інфраструктуру, що вимагатиме запровадження нових виробничих потужностей. Однак, підготовка таких об'єктів неможлива у короткі терміни. Наразі Україні вистачає цементу, проте власного виробництва скла не існує. Запуск нового заводу зі скла обійдеться приблизно в 250 млн євро, а сам процес займе близько трьох-чотирьох років.

Необхідність у виробництві скла

З моменту зупинки Лисичанського заводу, Україні не вистачає промислового скла. Потреба в цьому матеріалі зростає через ушкодження будівель в результаті російських обстрілів, а під час відновлювальних робіт ця потреба ще більше зросте.

За оцінками, для відновлення країни потрібно близько 20 млн кв. м скла, і на етапі відбудови ця цифра може зрости до 45 млн кв. м.

Експерт Ращупкін підкреслює, що, якщо ми не почнемо підготувати ці проекти зараз, нам знадобиться від 18 до 24 місяців на реалізацію, щоби мати можливість щось запустити.

Створення нового заводу з виробництва скла вимагатиме близько 250 млн євро, і весь процес від початку до запуску може зайняти три-чотири роки. Біля 70% необхідних інвестицій, скоріш за все, доведеться залучати через борги, що ускладнює реалізацію проектів в умовах війни.

NovaSklo займається підготовкою до запуску нового виробництва, в рамках чого вже веде роботи із проектування і залучення фінансування.

Ситуація з цементом

В Україні є цементні виробництва з загальною потужністю від 13,5 до 14 млн тонн на рік, в той час як поточне споживання складає лише 7-8 млн тонн. З ростом обсягів відновлювальних робіт, цей показник може збільшитись до 13-16 млн тонн.

За словами Ращупкіна, накопичення додаткових 2 млн тонн не є серйозним завданням, оскільки для цього не потрібно зводити багато нових заводів.

На даний момент, запаси товарного бетону забезпечують потреби ринку, і його виробництво може бути швидко розширено. Водночас, важливо забезпечити оптимальне розміщення виробництв, оскільки перевезення важких матеріалів на великі відстані підвищує витрати.

Металургійна ситуація

Зупинка великих металургійних заводів, таких як «Азовсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», призвела до підвищення залежності будівельників від імпорту. Після останків складів метал потрібно буде завозити, зокрема з Польщі та Туреччини.

Ращупкін вважає, що вартість арматури може зрости на 30−50%, хоч це лише попередня оцінка.

Необхідно зазначити, що Україна не зобов'язана виробляти всі матеріали для відновлення з нуля. Пісок, камінь і щебінь можна брати з місцевих джерел, тоді як частину продукції з економічної точки зору доцільніше імпортувати.

Іноземні інвестори та їх готовність

Навіть з урахуванням військових ризиків, міжнародні компанії продовжують займатися бізнесом в Україні. Як приклад можна навести компанію CRH, що придбала цементні активи Buzzi, інвестиційний проект Kingspan у Львівській області вартістю 350 млн євро і Saint-Gobain, яка нарощує свою присутність на українському ринку.

Деякі іноземні компанії поки не готові інвестувати значні кошти, однак уже вивчають український ринок та оцінюють потенційні можливості.

«Дослідження ринку і пошук можливостей для будівництва заводу можуть здійснюватися без значних фінансових затрат», – зазначив Ращупкін.

На його думку, остаточні рішення про інвестиції, ймовірно, прийматимуться після стабілізації ситуації в країні.

Виклики запуску нових виробництв

Основними перешкодами для створення заводів залишаються військові ризики та труднощі з фінансуванням. Для будівництва заводу скла вартістю приблизно 250 млн євро інвесторам потрібно покрити 20−30% власними коштами, а решту — залучити через боргові інструменти.

Ращупкін пояснює, що чисте проектне фінансування, при якому гроші даються з нуля, а повертаються після запуску заводів, у нашій країні не працює.

Крім того, є проблеми зі страхуванням військових ризиків. За оцінками, вартість страхування для об'єктів у Києві може становити від 7% до 10%, і при цьому це не гарантує повного відшкодування всіх потенційних збитків.

Для залучення капіталу потрібна система розподілу ризиків за участю держави та міжнародних фінансових установ.

Таким чином, Україні потрібні не лише капіталовкладення, але й якісні проекти, професіонали для координації будівельних робіт та серйозне попереднє планування.

Тому виробництва, запуск яких займе кілька років, варто починати готувати вже сьогодні, аби забезпечити країну необхідними будівельними матеріалами під час значного підвищення попиту.