Податковий борг в Україні перевищив 306 млрд грн: за час великої війни він зріс майже утричі
- Діденко Аліна
- 02.11.26 08:48
Станом на 1 вересня 2026 року, податкове зобов'язання в Україні досягло 306 млрд грн. За період з початку року цей показник зріс на 28 млрд грн, а з початку активних бойових дій - на майже 200 млрд грн, оскільки до війни ця сума становила лише 106 млрд грн. Про це повідомила депутатка Ніна Южаніна.
► «Мінфін»: ключові фінансові вісті
На її думку, інформації про структуру цього боргу досі не вистачає. Зокрема, незрозуміло, яка частина боргу викликана несплатою поточних податків, яка - внаслідок аудиторських перевірок і штрафів, а скільки пов'язано з підприємствами, які втратили активи через війну.
Зростання пені та санкцій за валютні порушення на 75,3 млрд грн
Южаніна зазначила, що дані Рахункової палати свідчать про те, що заборгованість за пеню та валютні санкції в 2025 році зросла на 75,3 млрд грн, досягнувши 84,2 млрд грн.
За словами депутатки, деякі нарахування перевищують вартість активів підприємств. Це піднімає питання, чи можливо реально стягнути такі суми, особливо якщо компанії втрачають майно або не мають достатніх ресурсів для погашення боргу.
Слід зазначити, що заборгованість за пеню та санкції не варто автоматично змішувати з усіма податковими боргами: для точного аналізу потрібні детальні дані по кожній категорії.
Які дані необхідні
Южаніна вважає, що державі слід публікувати детальнішу інформацію про податкову заборгованість. Зокрема, важливо з'ясувати:
скільки боргу виникло через невиплату поточних податків;
яка частина сформувалася через податкові аудити та штрафи;
скільки заборгували підприємства, що постраждали від війни;
яку суму реально можна стягнути, а яку - визнати безнадійною.
Ця інформація допоможе відрізнити випадки ухилення від сплати податків від ситуацій, коли бізнес втрачає платоспроможність через обставини, які не від нього залежать.
:
Чому це важливо для державного бюджету
Зростання загального обсягу податкового боргу не гарантує, що держава зможе отримати ці кошти в бюджет. Якщо частина боргів не має реального майнового забезпечення або підприємства-боржники втратили активи, фактичні надходження можуть бути значно нижчими за задекларовану суму.
Таким чином, на думку депутатки, потрібен не лише контроль за погашенням боргів, а й аналіз походження цих зобов'язань та їхньої реальної стягуваності. Це дозволить визначити, де необхідно посилити податковий контроль, де - переглянути сумнівні нарахування, а де - шукати законні механізми для врегулювання заборгованості підприємств, які втратили платоспроможність.
Без такої деталізації загальна цифра податкового боргу не дає уявлення про те, скільки грошей насправді може очікувати бюджет, а також які заходи можуть зупинити подальше зростання заборгованості.



