Детінізація чи інфляція: чому насправді малий бізнес почав масово пробивати чеки

Детінізація чи інфляція: чому насправді малий бізнес почав масово пробивати чеки

У березні 2026 року загальний обсяг виторгу, зафіксованого через розрахункові термінали (РРО та ПРРО), досяг 555 млрд грн, що на 22,9% більше порівняно з аналогічним місяцем минулого року. Про це повідомила Державна податкова служба України 13 квітня.

Фінансові показники та динаміка чеків

В абсолютному вимірі фіскалізована грошова маса зросла на 103,3 млрд грн (для порівняння, показник березня минулого року становив 451,7 млрд грн). Як наслідок, середньодобова сума офіційних розрахунків підвищилася з 14,6 млрд грн до 17,9 млрд грн — тобто щоденно через каси проходить на 3,3 млрд грн більше.

Проте кількість транзакцій зростає значно повільніше. За місяць бізнес згенерував 932,9 млн розрахункових документів. Це всього на 9% (або 77,3 млн одиниць) більше, ніж торік. Середньоденно підприємці видавали близько 30,1 млн чеків, що перевищує минулорічний показник на 2,5 млн.

Офіційна позиція в контексті ринкових реалій

У своєму пресрелізі Податкова служба подає ці цифри як безпосередній результат своєї ефективності. За словами чиновників, зростання зумовлене «поступовим переходом платників на прозорі моделі ведення бізнесу» та «послідовною роботою» інспекторів — від консультацій до контролю. Відомство також вважає ці показники свідченням «зростання довіри, відповідальності та економічної зрілості платників податків».

Однак такі заяви не беруть до уваги макроекономічні фактори. Чітка диспропорція між збільшенням грошового виторгу (майже на чверть) та кількістю транзакцій (лише на 9%) свідчить про підвищення середнього чека через інфляцію, а не тільки про раптове зростання свідомості підприємців.

Скасування пільг та загроза штрафів

Чиновники уникають згадувати про контрольні механізми, які є основним чинником «детінізації». З 1 жовтня 2023 року в Україні було відновлено обов'язкове використання касових апаратів для ФОПів. Однак для платників єдиного податку 2-3 груп (крім тих, хто торгує підакцизними та ризиковими товарами) до 31 липня 2025 року діяв пільговий період зі зниженими штрафами: 25% від вартості неофіційного продажу за перше порушення та 50% за кожне наступне.

Після завершення цих послаблень влітку 2025 року базові штрафи повернулися до початкових, більш жорстких норм — 100% та 150% відповідно. Саме страх втратити півтора вартості товару через фінансові санкції стимулює малий та середній бізнес активніше відображати чеки у 2026 році.