64 тисячі елітних «безхатьків»: як чиновники та судді масово приховують нерухомість від НАЗК

64 тисячі елітних «безхатьків»: як чиновники та судді масово приховують нерухомість від НАЗК

Державні службовці масово нехтують ант-корупційним законодавством, заповнюючи декларації без жодної інформації про своє місце проживання. Незважаючи на високі зарплати, наявність предметів розкоші та мільйонні заощадження, представники місцевої влади, судді та правоохоронці протягом років зображують себе бездомними на папері. Про це повідомляє NGL.media 13 квітня.

64 тисячі «бездомних» з мандатами та погонами

Антикорупційне законодавство чітко регламентує, що електронна декларація, яка подається на сайт Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), має складатися з 16 розділів. Посадовець зобов'язаний надати інформацію про себе, членів сім'ї, доходи, заощадження, членство в громадських організаціях, а також зазначити рухоме та нерухоме майно. У розділі нерухомості потрібно вказувати всі будинки, квартири, земельні ділянки, гаражі, паркомісця та навіть господарські будівлі. При цьому форма власності не має значення — декларувати потрібно як власне, так і орендоване майно, а також те, яким чиновник користується безкоштовно (живе «у приймах»).

На думку голови ГО «Антикорупційний штаб» Сергія Миткалика, залишати цей розділ пустим не можна, адже «жоден суб’єкт декларування не може насправді ніде не проживати». Проте статистика свідчить про систематичне ігнорування цих вимог. Протягом останнього року понад 64 тисячі українських посадовців подали декларації без зазначення будь-якої нерухомості. Майже 46 тисяч державних службовців роблять це протягом щонайменше двох років поспіль.

Абсолютними лідерами за приховуванням житла є представники місцевої влади та комунальних підприємств (9,5 тис. осіб). Далі у рейтингу «бездомних» – військовослужбовці та правоохоронці (по 7,3 тис.). Ще близько 1,5 тисячі — співробітники міністерств та їхніх територіальних підрозділів. Жодного житла не зазначили також дев’ять працівників Офісу Президента. Серед правоохоронців ця тенденція найпоширеніша серед поліцейських та патрульних, проте відсутність приміщення також декларують і представники елітних органів: 14 співробітників Бюро економічної безпеки (БЕБ) і шість службовців Державного бюро розслідувань (ДБР).

Суддівський парадокс: зарплати у 100 тисяч та життя на вулиці

Окремою категорією, яка вкрай нехтує правилами, є судді, чия щомісячна платня стартує від 100 тис. грн. Лише під час вибіркового аналізу журналісти виявили восьмеро служителів Феміди, які формально не мають де жити.

Як автоматизована система НАЗК «не помічає» очевидного

За даними аналізу відкритих даних НАЗК з ризик-орієнтованого підходу у 2024−2025 роках, порожня графа нерухомості дійсно є «червоним прапорцем» для системи. Однак алгоритми налаштовані так, що пріоритет віддається пошуку невідповідностей із базами даних на суми понад 100 прожиткових мінімумів (ознаки незаконного збагачення). Відсутність житла сама по собі рідко стає підставою для поглибленої перевірки. У НАЗК фактично легалізували це порушення через внутрішню поблажливість: інспектори виходять з припущення, що чиновники просто «не розуміють законодавства» і забувають вказати оренду, а не мають злого наміру. Як наслідок, за словами Сергія Миткалика, випадків порушення кримінальних чи адміністративних проваджень виключно через порожню графу нерухомості на практиці не існує. Найсуворіше покарання за недостовірне декларування може складати до 450 тис. грн дисциплінарного штрафу, до 2,2 млн грн адміністративного, або покарання в рамках кримінального законодавства, але для цього доведеться довго доводити намір у суді.