Рада готує масштабний перегляд умов стягнення кредитів з військових

Рада готує масштабний перегляд умов стягнення кредитів з військових

Парламентська робоча група оголосила про розробку законодавчих змін, спрямованих на вирішення проблем, пов'язаних з непрацюючими кредитами (NPL), виконанням судових рішень та підтвердженням статусу військовослужбовців. Серед основних ініціатив – призупинення нарахування відсотків для мобілізованих підприємців після їх офіційного закриття, інтеграція з цифровими сервісами та перегляд процедур зняття арештів з рахунків. Про це 13 квітня повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

Бюрократія та обіцянки цифровізації

Міністерство оборони наразі завершило підготовку нової редакції роз'яснень та переліку документів, необхідних для підтвердження статусу військових перед кредиторами. Перед оприлюдненням цього алгоритму посадовці планують пройти узгодження підходів, аби уникнути ситуацій, коли банки, приватні виконавці та позичальники по-різному інтерпретують однакові норми.

Окремо розглядається можливість цифровізації цього процесу. Намір підтверджувати статус військовослужбовця через застосунок «Дія» та сервіси Міноборони («Армія+») теоретично повинен полегшити процедуру та зменшити бюрократичне навантаження на учасників бойових дій.

ФОПи: зв’язок із реєстром та шукання компромісу

Найбільші проблеми регулювання спостерігаються у секторі кредитування фізичних осіб-підприємців (ФОП), які були мобілізовані. Через відсутність чіткої законодавчої бази фінансові установи використовують різні, часто суперечливі підходи до нарахування заборгованостей.

Парламентарі пропонують ввести жорстку норму: базовою датою для нарахування повинна бути лише дата внесення запису про припинення діяльності ФОП до Єдиного державного реєстру (ЄДР). Логіка полягає в тому, що якщо підприємець офіційно закрив ФОП, відсотки за бізнес-кредитом не повинні нараховуватися. Якщо ж він відновлює діяльність або отримує доходи, боргові зобов’язання відновлюються.

Крім того, влада разом із представниками банківського сектору працює над запровадженням пільгового періоду після демобілізації, щоб військовослужбовці не стикалися з повним фінансовим навантаженням одразу після повернення до цивільного життя.

Арешти рахунків та урядовий законопроєкт № 13677

Третій великий блок проблем стосується примусового стягнення боргів. Військовослужбовці продовжують стикатися з арештами коштів і відсутністю ефективного механізму для розблокування рахунків.

Щоб виправити ситуацію, Міністерство юстиції отримало вказівку працювати над змінами до своїх внутрішніх інструкцій. Спеціалізовані асоціації та учасники фінансового ринку повинні підготувати пропозиції щодо поправок до законодавства, зокрема до урядового законопроекту № 13677, який регулює сферу примусового виконання рішень. Робота має перейти від збору скарг до формування конкретних порівняльних таблиць із правками.

Як працюють кредитні канікули й причини колапсу

Відповідно до чинного законодавства України, військовослужбовці (мобілізовані та контрактники) мають право на звільнення від сплати відсотків, штрафів і пені за споживчими кредитами протягом дії особливого періоду. Виключенням є тільки кредити на придбання нерухомості, автомобілів і певних видів енергетичного обладнання (якщо відсотки за цими кредитами вже компенсуються державою).

Однак на практиці цей механізм буває порушений через суворі вимоги до документів і бюрократію виконавчого провадження. Як свідчать фахові дискусії щодо законопроекту № 13677, автоматичного блокування стягнень з військових не відбувається, і державні та приватні виконавці часто арештовують зарплатні картки солдатів, адже не мають доступу до внутрішніх реєстрів Міноборони і керуються загальними правилами. Вимагається надання паперових довідок або витягів з наказів командирів з мокрими печатками, що фізично неможливо зробити з передової. Це призводить до блокування виплат і нарахування подвійних комісій банками, поки військовий намагається довести свій статус.

Влада планує змінити правила стягнення боргів з військовослужбовців та ФОПів. Аналізуємо, чому рахунки досі арештовують, і як банки захищають свої прибутки.