Бідних стало більше: як війна вплинула на доходи населення
Повномасштабні бойові дії завдали вагомого удару по економіці країни та фінансовому стану її громадян. Хоча бізнес адаптується до нових реалій, а західні партнери надають підтримку, рівень життя населення продовжує падати. Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, зазначає, що економічні наслідки війни, серед яких зростання безробіття та демографічні зміни, кардинально змінюють ринок праці та соціальну сферу.
Який відсоток населення перебуває за межею бідності?
Перед початком повномасштабного вторгнення, навіть під час кризових моментів пандемії COVID-19, рівень бідності в Україні становив близько 22−23%. Наразі цей показник значно зріс і досягає приблизно 30%.
Різке зниження доходів населення могло призвести до ще більших негативних наслідків, якби не безпрецедентні фінансові вливання з боку міжнародних партнерів.
Елла Лібанова підкреслює, що зовнішня підтримка дозволяє українській економіці залишатися на плаву. Вона впевнена, що без системної фінансової допомоги з Європи ситуація була б критичною, і держава не змогла б виконувати свої основні зобов'язання.
Рівень безробіття
Хоча деякі підприємства змогли адаптуватися до військових умов, в Україні зберігається проблема так званого стагнаційного безробіття — ситуації, коли люди не можуть знайти відповідну роботу протягом тривалого часу.
Найбільше труднощів зазнають уразливі категорії населення. Сучасний ринок праці швидко змінюється, але не всі українці готові або можуть пройти перекваліфікацію відповідно до нових вимог роботодавців. За оцінками Інституту демографії, в Україні існує величезний потенціал резерву робочої сили — близько 1 мільйона осіб, включаючи людей, які припинили пошуки роботи через різні об'єктивні або суб'єктивні причини.
Парадоксально, що на фоні високого безробіття серед деяких груп населення, в інших секторах український бізнес вже сьогодні відчуває гостру нестачу фахівців. Очікується, що під час відновлення після війни проблема браку кадрів лише посилиться.
Для заповнення нестачі робочої сили Україні доведеться залучати кадри з інших країн. Прогнозують, що після війни на вітчизняний ринок праці попрямують дві основні категорії іноземців: трудові мігранти з найбідніших країн для виконання некваліфікованої або фізично важкої роботи, а також висококваліфіковані фахівці, необхідні для відновлення зруйнованої інфраструктури та запуску складних виробництв.
Підвищення пенсійного віку
Масштабні демографічні зміни та трансформації в економіці призведуть до фактичного збільшення пенсійного віку в Україні. Мова йде не лише про можливі зміни у законодавстві, але й про реальну необхідність людям залишатися активними на ринку праці значно довше.
Попит на досвід і кваліфікацію старших фахівців невпинно зростає. Елла Лібанова відзначає, що суспільство поступово переходить до моделі, в якій тривалість трудового життя суттєво збільшиться.
На її думку, в майбутньому українці працюватимуть щонайменше до 70 років, а в деяких випадках межі активної діяльності можуть розширитися навіть до 90 років.
