НБУ прогнозує можливу появу в Україні економічно депресивних зон
Національний банк України зазначає, що спостерігається поглиблення економічного розриву між регіонами, що може призвести до утворення територій з постійним занепадом. Основні фактори деградації включають руйнування виробничих потужностей, міграцію робочої сили, а також тривалу безпекову нестабільність у зонах поблизу фронту. Цю інформацію було представлено у Інфляційному звіті за квітень.
### Класифікація територій на основі безпекових умов
Регулятор проаналізував ситуацію на внутрішньому ринку, розділивши регіони на чотири категорії відповідно до рівнів загрози та масштабів руйнувань. До групи прифронтових областей потрапили Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька. Сумська та Чернігівська області отримали статус прикордонних, а Київська, Миколаївська та Одеська регіони були віднесені до умовно прикордонних територій. Інші області класифіковані як тилові.
### Концентрація капіталу та кадрова криза
За даними звіту, спостерігається чітке пересування бізнес-активності в бік західних регіонів країни. У постраждалих областях темпи відновлення залишаються низькими через значні руйнування житлових і інфраструктурних об'єктів. Опитування бізнесу за перший квартал 2026 року вказують на те, що підприємці в прифронтових зонах стикаються з серйозними перешкодами, такими як:
- нестача енергетичних потужностей;
- брак кваліфікованих кадрів;
- логістичні проблеми і високі ризики безпеки.
Атаки на енергетичні інфраструктури особливо негативно вплинули на конкурентоздатність підприємств у східних та південних регіонах.
### Загроза інвестиційного вакууму
НБУ підкреслює, що на сьогоднішній день активність у постраждалих зонах має переважно інерційний характер, зосередившись на задоволенні оборонних потреб, терміновому ремонті кричущих об'єктів і залишковому споживчому попиті. Однак для довгострокового розвитку цих територій існують серйозні перешкоди. У звіті також зазначається, що існує реальна загроза створення депресивних кластерів з постійним відтоком населення, низьким локальним попитом та інвестиційним вакуумом.
### Динаміка внутрішньої релокації та міжнародний досвід
Згідно зі статистикою Міністерства економіки та звітами міжнародних організацій, з початку повномасштабного вторгнення понад 19 000 підприємств змінили місце реєстрації. Найбільш популярними для релокації залишаються Львівська, Закарпатська та Чернівецька області, що призвело до аномального зростання попиту на комерційну нерухомість у цих регіонах, де орендні ставки у 2024–2025 роках в деяких випадках перевищили довоєнні рівні Києва.
Світовий досвід відновлення після конфліктів, зокрема досвід балканських країн, демонструє, що без запровадження спеціальних податкових режимів та пільгового кредитування «сірі зони» можуть залишатися в стагнації протягом десятиліть. З іншого боку, Світовий банк оцінює потреби України в відновленні лише промислового сектору і торгівлі в десятки мільярдів гривень, причому значна частина цих інвестицій потрібна саме для деокупованих та прифронтових територій.
