Гроші для Москви під «чужим прапором»: працююча схема обходу алюмінієвих санкцій
Європейська алюмінієва промисловість розпочала боротьбу з незаконними постачаннями металу з Російської Федерації. Невважаючи на заборону імпорту російського первинного алюмінію, що набула чинності в лютому 2025 року, країни ЄС все ще залежать від фінансових вливань з Москви. Алюміній, вироблений в Росії, продовжує надходити на європейські заводи, але під виглядом продукції з інших країн.
Схема зміни країни виробництва металу
Протидія санкціям полягає у маніпулюванні статусом товару. Якщо російський алюміній переплавити чи обробити в третій країні, він отримує юридичний статус товару, що не є російським. Це створює умовну ситуацію: на папері метал надходить з нейтральної держави, проте фактично це забезпечує доходи для російського бюджету.
Ця маніпуляція має схожість з «нафтовим обходом», який Москва вже перевіряла раніше: російську нафту переробляли в Індії чи Туреччині, і потім нафтопродукти надходили до Європи як індійські чи турецькі.
Тепер ця ж схема застосовується до алюмінію.
Пол Восс, генеральний директор European Aluminium, попереджає: минулого року російська сторона отримала близько 10 мільярдів доларів завдяки експортним поставкам цього металу, реалізуючи його зі знижкою в 11% від ринкової вартості. Це не тільки «підозрілі» кошти, а й серйозний удар по європейським виробникам, які не здатні конкурувати з таким демпінгом.
Щоб запобігти цій ситуації, галузеві асоціації закликають Брюссель впровадити нове правило «плавки та лиття» (melt and cast):
Вимагати від імпортерів надавати інформацію про фактичне місце виплавки металу, а не лише про останній етап обробки.
Запровадити єдину систему моніторингу, яка слідкуватиме за походженням алюмінієвої сировини на всіх стадіях виробництва.
Скористатися досвідом США, Канади та Мексики, де подібні стандарти вже продемонстрували свою ефективність у боротьбі з обходом санкцій.
Якщо Єврокомісія не відреагує на ці пропозиції та не змінить існуючі правила, лазівка залишиться, а європейський ринок продовжить фінансувати російську військову машину, навіть якщо цього не бажає.
