Зупинка портів б'є не лише по зерну, а є загрозою для всієї економіки — Ірина Коссе
Закриття морських портів через російські атаки становить серйозну загрозу не лише для експорту зерна, а й для імпорту пального, добрив та сировини, необхідної для українського виробництва. Про це розповіла провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень Ірина Коссе.
Чому альтернативні маршрути не можуть повністю компенсувати морську логістику
Як зазначає Ірина Коссе, існують альтернативні маршрути, однак у кожного з них є свої обмеження.
- Залізниця вже працює на межі своїх можливостей у деяких напрямках, хоча ряд прикордонних переходів ще може прийняти більше вантажів.
- Дунайські порти, після збільшення вантажопотоків у минулі роки, можуть частково задовольнити додатковий попит, проте їхній потенціал обмежується глибиною фарватеру, можливостями річкового флоту та пропускною здатністю каналу Суліна в Румунії.
- Автомобільні перевезення залишаються найдорожчим варіантом для транспортування великих партій зерна.
«Всі альтернативні маршрути дорожчі за морський», — наголошує Ірина Коссе.
Ця проблема стосується не тільки експорту. Морські порти забезпечують імпорт пального, вугілля для металургійної та енергетичної галузей, а також добрив. Будь-які затримки з імпортом можуть негативно вплинути на роботу українських заводів і собівартість продукції.
В умовах цих викликів «Укрзалізниця» активно збирає інформацію від експортерів про пріоритетні напрямки для перевезень, а бізнес наполягає на проведенні переговорів з сусідніми країнами для поліпшення логістичних коридорів, зокрема через Молдову.
На думку експертки, розвиток залізничних маршрутів, перевантажувальних терміналів та транспортного вузла на Дунаї повинен залишатися стратегічним пріоритетом навіть у період, коли морські порти працюють без обмежень.
