НБУ продав понад $6 млрд за місяць: чому гривня залишається під тиском

НБУ витрачає понад $6 мільярдів для підтримки національної валюти

У жовтні 2026 року Національний банк України продав понад $6 мільярдів, що є рекордним обсягом інтервенцій для цього місяця, згідно з оцінками Шевчишина. Для порівняння, у вересні обсяги продажу становили $5,45 мільярдів, а за весь 2025 рік — $36,1 мільярда.

Особливо високий обсяг інтервенцій був зафіксований у останній тиждень жовтня: з 26 по 30 число НБУ продав $1,82 мільярда — максимальні показники з початку 2026 року. В цілому, з початку року, регулятор продав $44,3 мільярдів на міжбанку.

Шевчишин пов'язує збільшений попит на валюту з переходом гривні в новий ціновий коридор. До жовтня НБУ тримав курс на рівні 45 гривень протягом 4,5 місяця, проте наприкінці жовтня дозволив йому зростати.

«НБУ регулює курс так, як вирішить, і там, де вважає за потрібне, може знову зменшити цю гнучкість», — описує аналітик політику регулятора.

Після коригування курсу попит на валюту зріс. Готівковий долар зріс у ціні на 2,3%, до 46,04 гривень, а на міжбанку — на 1,5%, до 45,53 гривень. Вартість міжбанківських доларів іноді піднімалася до 45,70-45,75 гривень, у той час як готівковий курс досягав 46,20 гривень.

Згідно з оцінкою Шевчишина, середньодобове купівля валюти на міжбанку в жовтні зросла на 5,1%, до $433,7 мільйонів, а пропозиція — на 5,9%, до $245,6 мільйонів. Різниця між ними становила $181,1 мільйонів на добу, що майже втричі перевищує показники жовтня 2025 року.

Пропозиція зросла й серед населення: українці купували в середньому $101,7 мільйонів готівкової валюти на день, що на 7,3% перевищує вересневі показники. При цьому продажі зменшилися майже на 5%, до $58,2 мільйонів. За словами експерта, українці надають перевагу зберігати долари в очікуванні збільшення курсу.

«Це цілком логічно у контексті підвищення курсу: зберігати валюту, щоб продати її пізніше дорожче», — вважає Шевчишин.

Дефіцит на готівковому ринку досяг $43,5 мільйонів на день. Разом з міжбанком середньодобова нестача валюти склала $231,6 мільйонів, що, за оцінками аналітиків, є історичним максимумом.

Імпорт перевищує експорт: причини валютного дефіциту

Шевчишин підкреслює, що головні причини дефіциту валюти полягають у зовнішній торгівлі. Україна витрачає більше на імпорт товарів, ніж отримує від їх експорту, і цей розрив не можна пояснити лише сезонними коливаннями чи реакцією населення на зміни курсу.

Згідно з даними, за січень-серпень 2026 року, імпорт товарів склав $66,3 мільярда, у той час як експорт — лише $26,6 мільярдів. Таким чином, дефіцит у зовнішній торгівлі досяг майже $39,7 мільярда. Для порівняння, у аналогічний період минулого року імпорт був на рівні $52,6 мільярдів, а експорт — $26,3 мільярдів. Імпорт зріс на 26%, тоді як експорт — всього на 1%.

Основну частину імпорту складають товари, від яких країна не може швидко відмовитися. Більше 73% імпорту валютних товарів становлять три категорії: машини та обладнання ($29,9 мільярдів), паливно-енергетичні продукти ($9,5 мільярдів) та продукція хімічної промисловості (понад $9 мільярдів).

Шевчишин оцінює, що від 60% до 70% імпорту складають критично важливі товари, які Україна не може виробити внаслідок війни та втрати частини промислових потужностей.

«Більша частина імпорту — це критично необхідні продукти і товари, які неможливо виготовити в Україні через війну або втрату місцевих виробничих потужностей», — зазначає експерт.

Додатково на ситуацію впливають російські обстріли: руйнування енергетичної інфраструктури, складів і виробництв призводить до того, що бізнес та держава змушені імпортувати пальне, енергообладнання, техніку та сировину для відновлення запасів.

Шевчишин зауважує, що дефіцит валюти є структурним, а не циклічним. Наприклад, у жовтні обсяги купівлі валюти на міжбанку перевищили $9,5 мільярдів, тоді як пропозиція не перевищувала $5 мільярдів. Ці цифри підтверджують загальні обсяги купівлі та продажу валюти на ринку, а не конкретний дефіцит.

Обмеження експорту через обстріли та проблеми логістики

Збільшити валютні надходження від експорту вдається не швидко. Однією з основних причин виникли російські удари по портовій інфраструктурі Одещини, через яку до початку війни проходило близько 90% морських поставок українського зерна.

Протягом серпня експорт зерна скоротився до $2,5 мільярдів, що є на 19,4% менше, ніж у липні. Відвантаження зернових скоротилося до 981 000 тонн, що в 2,5 рази менше, ніж за серпень 2025 року.

Частина поставок налагоджується через альтернативні канали. Наприклад, залізничні перевезення зерна до дунайських портів скоротилися на 94,9%, до 68 500 тонн, проте залізничне підвезення загалом зросло майже втричі.

Шевчишин вважає, що в жовтні сектор аграрного експорту відновився завдяки зміні логістики, але можливості альтернативних маршрутів наближаються до межі.

«В даний час це схоже на максимум, що може бути до відкриття портів Одеської області», — каже він.

Крім того, ситуація в металургійній галузі також обтяжує експорт: зупинки частини заводів через обстріли й логістичні обмеження обмежують експорт і валютапотоки.

За даними НБУ, внаслідок обстрілів портів та блокування морських шляхів Україна може недоотримати близько $2,5 мільярдів експортної виручки у другій половині 2026 року.

Валютні резерви НБУ: їхній вплив на ринок

Національний банк підтримує курс національної валюти завдяки інтервенціям, але динаміка резервів визначається не лише реалізацією валюти на міжбанку. Зовнішні надходження, виплати по державному боргу та інші операції також впливають на резерви.

За даними НБУ, міжнародні резерви України на початок жовтня 2026 року досягли рекордних $57,7 мільярдів, проте до 1 жовтня зменшилися до $47,1 мільярда, скоротившись на 3,2% за місяць.

НБУ вважає ці резерви достатніми для забезпечення стійкості валютного ринку, оскільки покривають близько чотирьох місяців імпорту.

Шевчишин вказує на важливий аспект інтервенцій: вони можуть стримувати короткостроковий тиск на курс, але не усувають основну причину дефіциту валюти.

«Це витрата резервів, а не розв'язання системної проблеми», — зазначає експерт.

Для стабілізації ринку надзвичайно важливі не тільки дії НБУ, але й поліпшення ситуації з експортом і зовнішньою торгівлею.

Методи НБУ для обмеження попиту на валюту

Окрім валютних інтервенцій, Національний банк використовує монетарні інструменти для обмеження надлишкової ліквідності в гривні і створення стимулів для заощаджень у національній валюті.

29 жовтня регулятор підвищив облікову ставку, що стало вже третім підвищенням поспіль. НБУ планує зберегти цю ставку на поточному рівні до другого кварталу 2027 року.

Підвищення облікової ставки не означає прямого скорочення попиту на долар, а є непрямим інструментом впливу на фінансовий ринок. Вища ставка дозволяє підтримувати прибутковість гривневих інвестицій і облігацій внутрішньої державної позики, роблячи збереження в національній валюті більш привабливими. Це також зменшує інтерес населення та бізнесу до переведення коштів в іноземні валюти.

На рішення регулятора також впливає інфляція. У вересні споживчі ціни зросли на 10% в річному вимірі. За прогнозами НБУ, на кінець 2026 року інфляція сягне 12,5%.

Регулятор також знизив макроекономічні очікування, передбачаючи скорочення ВВП на 0,4% у 2026 році замість росту. Російські атаки, за оцінкою НБУ, можуть додати до річної інфляції близько 0,7 відсоткового пункту.

Шевчишин зазначає, що від міжнародних партнерів також може залежати зменшення попиту на валюту. За його оцінками, до кінця року Україна може отримати до $16 мільярдів бюджетного кошторису та до $15 мільярдів військового фінансування. Це його прогнози надходжень, а не підтверджений обсяг отриманих коштів.

Прогноз курсу долара: три сценарії від Шевчишина

На листопад експерт прогнозує збереження контрольованої гнучкості курсу. У базовому сценарії, йому присвоєно 70% ймовірності, НБУ зможе утримати курс міжбанку в межах 45,1-45,95 грн за долар, а готівковий курс — між 45,5-46,5 грн.

Повернення долара нижче 45 гривень аналітик вважає малоймовірним. Зростання бюджетних видатків наприкінці року, висока імпортна активність, труднощі з експортом та безпекова ситуація можуть створювати тиск на гривню.

Песимістичний сценарій має ймовірність 15%, в разі продовження руйнувань енергетичної й портової інфраструктури російськими атаками, а також у разі виникнення додаткових шоків на світових ринках, готівковий долар може піднятися до 47,5 грн, а міжбанк — до 46,9 грн.

Щодо оптимістичного сценарію, йому також відведено 15% ймовірності. Він передбачає енергетичне перемир'я, відновлення роботи Чорноморських портів та стабільне фінансування від міжнародних партнерів. В таких умовах готівковий долар може залишитися в межах 45-46 гривень, а міжбанківський курс — 45-45,5 грн.

Шевчишин також прокоментував можливі прогнози щодо зростання долара до 150 гривень. Він вважає, що цей сценарій не є реалістичним в найближчі півтора роки.

На його думку, помітна девальвація не вирішить проблему торгового дефіциту, оскільки більша частина імпорту є критично необхідною для країни. Дорожчі паливні, обладнання для відновлення та медичні товари тільки загострять інфляційний тиск.

«Глибока девальвація не принесе користі та не зменшить імпорт. Вона лише загострить інфляцію», — пояснює Шевчишин.

Серед альтернативних способів обмеження попиту він називає підвищення облікової ставки та можливі посилення валютних обмежень. Однак основна проблема залишається незмінною: поки імпорт значно перевищує експорт, НБУ змушений буде продовжувати компенсувати дефіцит валюти через інтервенції.