► «Мінфіну»: ключові фінансові новини
Цей документ розглядає інфраструктуру великих шахрайських синдикатів і заходи для протидії їхній діяльності.
Зловмисники використовують цифрові платформи для виявлення жертв, вербування співучасників та переміщення викрадених коштів. Гроші можуть пройти від рахунку жертви до виходу з фінансових систем вже через дві хвилини, тоді як сама людина часто усвідомлює, що стала жертвою шахрайства лише через 20 годин.
Шахрайські угрупування як міжнародний бізнес
За даними FATF, шахрайські угрупування швидко трансформуються в одну з найбільших форм організованої злочинності. Їхня діяльність охоплює території Азії, Африки, Європи та Америки, а сама система подібна до міжнародного бізнесу з чітким розподілом ролей між організаторами, вербувальниками, виконавцями та фінансовими агентами.
Проблема особливо запущена в Південно-Східній Азії, де у шахрайських центрах було виявлено людей з щонайменше 80 різних країн. При цьому багато хто з тих, хто виконує шахрайські дії, самі стають жертвами торгівлі людьми.
В М'янмі, наприклад, приблизно 120 тисяч осіб примусово залучені до онлайн-шахрайства, їх заманюють фальшивими вакансіями, і після цього відбирають документи та обмежують свободу.
На іншому боці знаходяться жертви, серед яких особи з понад 100 країн, які втрачають гроші через фальшиві пропозиції інвестицій, романтичне шахрайство та інші шахрайські схеми.
Соціальні мережі в ролі інструменту шахрайства
Facebook, Instagram, месенджери та інші цифрові платформи активно використовуються злочинцями не лише для пошуку жертв, а й для вербування осіб, змушених до роботи в шахрайських центрах.
Штучний інтелект підсилює масовість таких шахрайських схем, оскільки автоматизація, дипфейки та згенерований контент допомагають створювати більш переконливі сценарії обману, скорочуючи витрати та збільшуючи кількість контактів із потенційними жертвами. Внаслідок цього стає дедалі важче для людей відрізнити правдиву пропозицію від шахрайської.
FATF підкреслює також, що при закритті великих шахрайських центрів злочинці можуть продовжувати свою діяльність через менші, більш мобільні структури, орендуючи квартири, казино, кафе або навіть використовуючи автомобілі.
Криптовалюти як засіб легалізації крадених активів
Серед основних шляхів легалізації злочинних доходів FATF відзначає використання віртуальних активів. Дослідження виявляють, що в шахрайських центрах діють спеціалізовані криптообмінники, що забезпечують конвертацію цифрових активів і переміщення коштів всередині країни.
Злочинці також користуються рахунками підставних осіб, неформальними фінансовими системами, готівкою та миттєвими сервісами для платежів.
У звіті описується випадок, коли аналітики блокчейну простежили понад 100 мільйонів доларів, що надійшли від жертв до групи криптовалютних адрес, пов’язаних із шахрайським угрупуванням. Потім ці кошти проходили через мережу для легалізації та виводилися в готівку.
Швидкість таких транзакцій є надзвичайно небезпечною. FATF повідомляє, що незаконні кошти можуть залишати фінансову систему впродовж 3−5 хвилин, а в деяких випадках — за дві хвилини. У той же час, жертви усвідомлюють обман лише через 20 годин після того, як стали жертвами шахрайства.
Актуальність доповіді FATF для України та розслідувань НАБУ
Проблема з міжнародними шахрайськими мережами має безпосереднє відношення до України, про що свідчать кримінальні справи, які розслідують українські антикорупційні органи.
Наприклад, 4 листопада НАБУ оголосило про завершення слідства у справі «Мідас», що стосується корупції в енергетичному секторі. Згідно з даними слідства, в період з 2020 по 2025 рік окремий злочинний офіс акумулював та перемістив понад 111 мільйонів доларів і 12 мільйонів євро готівкою. У процесі легалізації коштів використовували криптовалюту, цінні папери та закордонні інвестиційні фонди.
Ще один резонансний випадок — розслідування НАБУ щодо масштабної мережі шахрайських кол-центрів. За інформацією Reuters від 4 листопада, слідство зосереджується на можливій участі високопосадовців у правоохоронних органах у забезпеченні захисту цієї кримінальної мережі, що нараховувала десятки кол-центрів з приблизно 2700 працівниками.
Ці справи хоч і не входять до дослідження FATF, проте показують актуальність питання: злочинні дії можуть ґрунтуватися на широкій інфраструктурі, фінансових посередниках, цифрових технологіях і корупційній підтримці.
Рекомендації FATF у боротьбі зі шахрайством
FATF закликає держави відмовитися від підходу, який розглядає шахрайство переважно як проблему захисту окремого споживача. Натомість необхідно знищувати всю злочинну інфраструктуру — від організаторів та вербувальників до фінансових агентів та каналів легалізації прибутків.
Основні рекомендації FATF включають:
Виявлення організаторів кримінальних мереж. Слід зосередити увагу не лише на виконавцях, але й на керівниках, вербувальниках, посередниках і тих, хто підтримує роботу шахрайських центрів.
Контроль грошових потоків. Слід відстежувати фінансові потоки з моменту отримання коштів від жертви до їх конвертації, переведення та легалізації.
Обмін інформацією. Необхідно налагодити співпрацю між банками, правоохоронними органами, соціальними мережами, технологічними компаніями та операторами зв'язку.
Виявлення шахрайства до переказу коштів. Аналізувати підозрілі реклами, домени, телефонні номери та інші цифрові доказів.
Прискорення міжнародного блокування активів. Зобов'язати держави оперативно заморожувати та повертати викрадені кошти незалежно від їхнього етапу.
FATF надає особливу вагу першим 24−72 годинами після виявлення шахрайства, які вважаються критичними для блокування переказів, арешту активів і запобігання подальшому переміщенню грошей.
Звіт містить майже 120 прикладів практичних кроків проти шахрайських центрів в більш ніж 60 юрисдикціях. Організація планує до лютого 2027 року продовжити співпрацю з державним і приватним секторами для розробки рішень, які дозволять ефективно протистояти таким злочинам.
