Шахраї змінюють тактику: які пастки чекають на українців до кінця року
У 2026 році фінансові злочини стають все більш технологічними, швидкими та індивідуально спрямованими. Шахраї рідше покладаються на випадковість і дедалі частіше адаптують свої методи до конкретних осіб, враховуючи їх покупки, банківські звички, активність у соціальних мережах, оголошення на онлайн-майданчиках і навіть дружнє коло. Таку інформацію надала Анна Довгальська, заступниця голови правління банку.
Основні ризики
На думку експертки, найбільшою небезпекою сучасного шахрайства є не тільки технологічні новинки, але й те, що зловмисники частіше змушують клієнтів добровільно надавати дані своїх платіжних карток, навіть отримуючи коди підтвердження для операцій.
«Сучасні реалії вказують на те, що більшість з шахрайських схем все більше базується на маніпуляціях з психікою жертви. Завдяки стресу, поспіху або обіцям значних вигод шахраї «роззброюють» людину, граючи на її страхах і слабкостях. Це виключно маніпулятивна «гра», що заважає людині критично оцінити ситуацію, змушуючи приймати емоційні рішення. В результаті, жертва навіть не усвідомлює, що сама подала, наприклад, код з SMS, або перейшла за підозрілим посиланням», - підкреслила банкірка.
Вона зазначила, що за офіційними даними України, у 2025 році кількість шахрайських дій з платіжними картками зменшилася на 5%, досягнувши 256 тисяч операцій. Проте загальні збитки зросли майже на чверть — на 24%, до 1,4 мільярда гривень.
На думку фахівця, важливий показник для оцінки карткових злочинів — це середній розмір однієї незаконної операції. У 2025 році він зріс на 30%, досягнувши середньої величини 5,5 тисяч гривень у порівнянні з 4,2 тисячами гривень у 2024 році.
«Зменшення кількості випадків не повинно вводити у оману. Скоріше, статистичні дані свідчать про те, що шахрайство стає «дорожчим» для постраждалих. Якщо раніше багато схем були масовими і малосфокусованими, зараз злочинці ретельно готуються та підбирають точний момент для реалізації своїх планів, застосовуючи психологічний тиск на жертву», - пояснила експертка.
Тренди шахрайства у першій половині 2026 року
За словами Анни Довгальської, у першому півріччі 2026 року основною тенденцією стало те, що шахраї почали створювати свої схеми не лише з метою отримання карткових даних, але і з акцентом на психологічний тиск на клієнтів.
Вона радить клієнтам бути особливо обережними з повідомленнями про «блокування картки», «підозрілі операції», «соціальну допомогу», «компенсації» та «термінову перевірку даних». Ці повідомлення зазвичай містять посилання на фальшиві сторінки, які імітують офіційні сайти банків або урядових установ.
Особливу увагу слід приділити онлайн-купівлям і продажам. Шахраї часто вмовляють продавців перейти за посиланням «для підтвердження оплати» або покупців «для отримання даних про доставку». Насправді такі додаткові кроки слугують лише для збору карткових даних, паролів або підтверджувальних кодів.
«Клієнти повинні пам’ятати просте правило: банк ніколи не попросить вас надати PIN-код, CVV-код, пароль інтернет-банкінгу або код з SMS. Якщо під час розмови ви відчуваєте тиск, паніку з приводу можливого блокування рахунку, або вас змушують терміново підтвердити інформацію — це перша ознака того, що дії шахраїв планують вас обманути», - наголосила Анна Довгальська.
Основні схеми шахрайства 2026 року: як вони функціонують
Одна з найактивніших схем включає дзвінки, нібито від служби безпеки банку. Людині повідомляють про «підозрілі дії», «небезпечну спробу зняти кошти», або про потребу терміново захистити рахунок. Далі шахраї намагаються отримати дані картки, код підтвердження або змусити клієнта переказати кошти на «безпечний рахунок».
Другою популярною схемою є фішинг. Клієнт отримує повідомлення із посиланням на фальшиву інтернет-сторінку, яка зовні нагадує офіційний сайт банку або державної установи. Після введення реквізитів картки, логіна або пароля ці дані потрапляють до рук шахраїв.
Анна Довгальська згадала про нещодавній інцидент: на початку червня багато людей отримали на електронну пошту та через месенджери фальшиві рахунки на оплату електроенергії, нібито від імені Міністерства енергетики України.
Третій напрям – це фальшиві «виплати» і «компенсації». Користувачам пропонується отримати допомогу або повернення коштів, але для цього нібито потрібно перейти за посиланням для підтвердження картки. Мета залишається незмінною — отримати доступ до фінансових даних.
Четверта категорія схем пов’язана із соціальними мережами та месенджерами. Зловмисники зламують акаунти знайомих і надсилають прохання терміново переказати гроші. Такі повідомлення виглядають справжніми, оскільки надходять від реальної людини з контактного списку.
Також існує ризик SIM-свопу - перехоплення або перевипуск фінансового номера телефону, що є особливо небезпечним, якщо до номера прив'язаний мобільний банкінг, пошта та інші фінансові сервіси.
