Україна шукає гроші на страхування бізнесу від російських ударів: ПДВ можуть підвищити до 21%

Причини державного втручання у сферу страхування

В Україні приватним компаніям важко забезпечити страхування від воєнних ризиків. Як зазначає Перелигін, на міжнародному ринку перестрахування обсяги покриття для українських активів обмежені, а ціни на послуги можуть бути надто високими.

Наприклад, для активів, розташованих на лівому березі Дніпра, вартість страхування може коливатися в межах 8-12%, а в деяких випадках – до 15%. При цьому перестраховики часто готові покривати лише невелику частину ризиків.

Великі підприємства вимагають більшого захисту, адже вартість їх активів може сягати сотень мільйонів доларів.

Внаслідок цього, Мінекономіки пропонує модель, за якою держава бере на себе першу лінію покриття збитків. Цей принцип називається First Loss: держава покриває початкові ризики, в той час як приватні страховики займаються наступними рівнями.

Перші кроки щодо реалізації цього підходу вже здійснено. На початку року у рамках постанови №1541 був запроваджений механізм страхування компаній, розташованих у прифронтових зонах. Як зазначив Перелигін, вже отримано понад 700 заявок за першим етапом програми.

Міністерство планує використовувати отриманий досвід для створення більш масштабної програми.

Можливості нової програми страхування

Остаточна версія моделі ще перебуває в процесі розробки, тому її деталі можуть змінитися. Наразі Мінекономіки розглядає варіант, за яким підприємства повинні платити близько 2% річних від вартості активів, які вони бажають застрахувати.

Максимальний розмір державного покриття планується на рівні до 10 мільйонів доларів для одного підприємства. При цьому, Перелигін наголосив, що остаточний ліміт ще не визначено і може варіюватися.

Таким чином, підприємства з активами вартістю понад 10 мільйонів доларів можуть розраховувати на більший захист, але державна частка покриття залишиться в межах визначеного ліміту. Приватні страховики покриють всі наступні ризики.

Основна мета такої моделі полягає в розширенні доступності страхування від великих ризиків. В Мінекономіки вважають, що перша атака на підприємство не завжди призводить до його повного знищення.

За оцінками Перелигіна, у багатьох випадках початкові пошкодження можуть становити приблизно 20-40%. Якщо держава бере на себе ці ризики, приватним страховикам буде легше формувати вартість подальших рівнів покриття.

Перелигін також зазначив, що у рамках існуючої програми спостерігався подібний позитивний ефект: після державного покриття першого рівня приватні страхові пропозиції на наступні рівні виявилися дешевшими.

Які активи підлягатимуть страхуванню

Перелік активів, які потенційно потраплять під нову програму страхування, ще остаточно не сформований. Проте, Мінекономіки планує зосередитися на фіксованих активах, критично важливих для функціонування економіки.

Це можуть бути виробничі потужності, енергетичні системи, логістика, дистрибуційні та роздрібні центри, а також паливний сектор.

Товари на складах, згідно з поточною концепцією, страхувати не планують. Програма має охоплювати лише самі будівлі та структури складів.

Що стосується вартості страхування, Мінекономіки вважає, що внесок на рівні 2% може бути прийнятним для більшості підприємств. Як зазначив Перелигін, бізнес, з яким спілкувалося міністерство, в цілому позитивно сприймає цю пропозицію.

Для порівняння, комерційне страхування ризиків у воєнний час може коштувати значно дорожче. Тому державна програма призначена для створення більш доступного варіанту для бізнесу.

Джерела фінансування програми

Міністерство економіки планує формувати щорічний страховий пул у розмірі від 1 до 4 мільярдів доларів.

Одне з основних джерел фінансування може полягати у підвищенні ПДВ на один відсотковий пункт — з 20% до 21%. За розрахунками міністерства, це може приносити приблизно 1-1,2 мільярда доларів щороку.

Це покриватиме близько 25-33% від необхідних коштів. Решту планують отримати від міжнародних партнерів та донорів.

Серед інших можливих джерел Перелигін вказав на можливість роботи з активами, що підпадають під санкції, та надання пільгових кредитів від міжнародних фінансових організацій.

У Мінекономіки підкреслюють, що йдеться не про фінансування поточних витрат, а про механізм компенсації збитків: відновлення пошкоджених підприємств, їхню релокацію або створення нових активів.

Що буде, якщо міжнародні партнери не нададуть фінансування

Перелигін стверджує, що попри відсутність додаткового міжнародного фінансування, нова програма, на думку міністерства, має запрацювати. Водночас у такому випадку доведеться коригувати її масштаб або ступінь державних компенсацій.

Діючий механізм, заснований на постанові №1541, продовжить функціонувати, хоча планується, що його буде поступово замінено новою універсальною програмою, що може зайняти від року до півтора.

Крім того, Мінекономіки розвиває ще один інструмент — програму за постановою №594 для великого бізнесу. Вона передбачає знижене кредитування на 5,5 відсоткових пунктів. Підприємства, які відповідатимуть критеріям програми, зможуть отримати до 1 мільярда гривень на термін до семи років.

Цей механізм допоможе великому бізнесу фінансувати відновлення, розширення виробничих потужностей, релокацію або капітальне будівництво.

Тривалість підвищення ПДВ

Запропоноване підвищення ПДВ до 21% має бути тимчасовим — на період дії воєнного стану.

Перелигін наголосив, що після завершення воєнного стану ставка має повернутися до 20%. Проте конкретний механізм повернення цієї ставки ще потребує уточнення.

Міністерство також провело аналіз можливого впливу підвищення ПДВ на ринок. За підрахунками, зростання ставки на 1% може підвищити споживчу інфляцію приблизно на 0,6-0,8%. Реалістично, це, за оцінками Перелигіна, може становити близько 0,8%.

Таким чином, програма передбачає спрямування частини додаткових податкових надходжень на державне покриття першого рівня військових ризиків, щоб залучити приватних страховиків для наступних рівнів захисту та зменшити загальну вартість страхування для бізнесу.