Українці тримають у строкових депозитах рекордні 508,7 млрд грн, але все ще бояться заморожувати заощадження
У вересні 2026 року обсяги строкових вкладів українців у банках зріс на 4,5 млрд грн, що стало найзначнішим приростом за останній квартал. Загальна сума строкових депозитів населення в гривнях і іноземній валюті склала історичний рекорд у 508,72 млрд грн, про що повідомив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Причини підвищення активності у вкладенні коштів
У вересні відзначено 0,9% зростання строкових депозитів фізичних осіб в порівнянні з серпнем, а в річному розрізі — 38,6%. Цей ріст зумовлений сезонними факторами після завершення літніх відпусток, а також змінами в депозитних ставках.
Середнє значення ставок на довгострокові вклади виросло на 0,2 процентних пункти, досягнувши 14,8% річних. Варто зазначити, що найбільше переосмислення ставок спостерігалось в недержавних банках, в той час як дохідність короткострокових депозитів залишилася стабільною.
Підвищені ставки стимулюють вкладників обирати довгострокові депозити, проте важливо враховувати не тільки дохідність, а й умови для дострокового зняття коштів.
Мінімальна частка строкових депозитів
Не зважаючи на рекордний обсяг строкових вкладів, їх частка у загальному обсязі коштів населення в банках у вересні склала лише 32,7%. Це другий найнижчий показник за всю історію спостережень, лише в червні вона була дещо нижчою — 32,6%.
Цей факт вказує на те, що українці обережно ставляться до переведення всіх заощаджень у довгострокові депозити. Під час війни важливо мати доступ до грошей на випадок непередбачених витрат або втрати доходів.
Чи свідчить це про недовіру до банків?
Зростання строкових депозитів до рекордних рівнів свідчить про те, що українці продовжують довіряти банківській системі для збереження своїх заощаджень. Однак низька частка строкових вкладів говорить про те, що багато вкладників надають перевагу ліквідності — можливості швидкого доступу до своїх коштів.
Таким чином, обережність клієнтів не завжди є проявом недовіри до банків. Це скоріше свідчить про прагнення зберігати фінансову свободу в умовах невизначеності. Банківська система залишається функціональною, а населення поступово нарощує свої заощадження, зберігаючи потребу у доступності до своїх фінансів.
