Підприємство зупинило роботу через обстріли: скільки мають платити працівникам під час простою
Внаслідок обстрілів, ушкоджень виробництв або інших труднощів компанія може тимчасово призупинити роботу своїх співробітників. У такій ситуації роботодавець має право ввести простій. Як зазначає «Судово-Юридична газета», простій не є звільненням. Трудові відносини з працівниками залишаються дійсними, а закон передбачає мінімальні гарантії щодо оплати в цей період.
Обставини для оголошення простою
Згідно зі статтею 34 КЗпП, простій – це тимчасове зупинення трудового процесу через брак необхідних умов або непередбачувані обставини, зокрема, в зв'язку з війною. Наприклад, наслідки російських атак можуть стати підставою для оголошення простою, якщо підприємство ушкоджено настільки, що не може виконувати роботу.
Важливо зазначити, що воєнний стан сам по собі не є причиною для запровадження простою; необхідні конкретні обставини, що унеможливлюють виконання роботи з вини роботодавця.
Якщо працівник згоден, його можна перевести на іншу позицію в тій же компанії в межах його спеціалізації та кваліфікації під час простою.
Оплата під час простою
У разі, якщо простій стався не з вини працівника, йому зазвичай виплачують не менше ніж дві третини його тарифної ставки або окладу.
Це - конкретно дві третини окладу, а не середня заробітна плата. Якщо ж простій спричинений небезпечною ситуацією, що не залежить від співробітника, він отримує середній заробіток.
У випадку, якщо простій виникає з вини працівника, виплата за цей період не здійснюється.
Можливість звільнення під час простою
Оголошення простою не призводить до припинення трудових відносин. Робоче місце залишається за працівником, а трудовий договір продовжує діяти.
При виникненні простою на окремому робочому місці, співробітник має повідомити про це роботодавця. Якщо ж простій оголошується на всьому підприємстві, окреме повідомлення не є необхідним.
Простій і призупинення трудового договору: що відрізняє
В умовах воєнного стану роботодавець може призупинити дію трудового договору, проте це інша процедура. Для призупинення недостатньо, щоб роботодавець не могло запропонувати роботу; для цього повинні бути обставини, які унеможливлюють виконання трудових обов'язків обома сторонами.
Протягом терміну призупинення зарплата не виплачується, і більшість гарантованих виплат також не здійснюються, окрім тих, що вже належали працівнику до призупинення.
При ініціативі будь-якої зі сторін призупинення може тривати не більше 90 календарних днів, протягом дії воєнного стану, за погодженням його можна продовжити до завершення війни.
Отже, коли підприємство не може забезпечити роботу через пошкодження, ми говоримо про простій. У такій ситуації працівникам, для яких простій не є їхньою провиною, має виплачуватися щонайменше дві третини окладу. Призупинення трудового договору є альтернативним підходом, що вимагає інших обставин — коли обидві сторони не можуть виконувати трудові обов'язки через військові дії.
