У Раді відклали голосування за криптозакон: НБУ попередив про ризики для гривні та криптобірж
Верховна Рада відклала розгляд законопроекту № 10225-д, який стосується регулювання та оподаткування віртуальних активів, на пленарному тижні 9-13 листопада. Причини для цього полягають у необхідності доопрацювання документа, зокрема, у відповідь на зауваження Національного банку України, що стосуються можливості включення іноземних стейблкоїнів та ризику обмеження конкуренції серед криптобірж. Про цю затримку 9 листопада повідомив народний депутат та перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
Основні питання та розбіжності між регуляторами
4 листопада Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики вніс рекомендацію ухвалити законопроект № 10225-д у другому читанні та в цілому. Проте Національний банк України виступив проти існуючої редакції, оскільки, на думку регулятора, документ не враховує домовленостей з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), досягнутих під час підготовки законопроекту, як зазначила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.
Одне з ключових зауважень стосується спрощеного допуску іноземних токенів.
Непокоїть Нацбанк: ймовірність створення паралельної платіжної системи
Законопроект передбачає допуск токенів ART (прив'язаних до активів) та OTHER (інші віртуальні активи) з так званих надійних країн на основі розкриття інформації, без потреби в окремій авторизації. До таких країн відносяться не лише держави ЄС, де діяти регламент MiCA, але й інші юрисдикції з альтернативними нормативами.
Національний банк має побоювання, що під прикриттям ART на українському ринку можуть з'явитися активи, що виконують функції валютних стейблкоїнів. Прикладом може бути токен, який на 99,9% забезпечений доларами та на 0,1% іншим активом, що формально може вважатися ART, хоча за економічними характеристиками він близький до токенів електронних грошей (EMT).
Основна проблема полягає в розподілі повноважень: ART підпадають під регулювання НКЦПФР, тоді як EMT відносяться до компетенції НБУ. На думку останнього, така система може призвести до посилення доларизації економіки та утворення паралельних платіжних систем.
НБУ наполягав на необхідності авторизації або реєстрації іноземних ART і вимагає, щоб НКЦПФР мала доступ до інформації про резерви цих токенів за кордоном для захисту інвесторів. Також регулятор пропонував зобов’язати Комісію призупиняти або відкликати авторизацію у разі виявлення ризиків, підтверджених НБУ, проте у пропонованій версії є лише згадка про врахування позиції НБУ, без зобов'язання призупиняти допуск ризикових токенів.
Альтернативна пропозиція НБУ виключити ART зі спрощеного механізму запровадження також не була підтримана НКЦПФР.
Перспективи роботи криптобірж в Україні
Ще одна спірна питання стосується кількості криптобірж, яким буде дозволено легально діяти на території України. Спершу НБУ виступав проти встановлення кількісних обмежень, але в вересні вдалося досягти компромісу, — не більше трьох бірж до завершення воєнного стану. Пізніше, 29 жовтня, розглядалася можливість збереження обмежень до вступу України до ЄС, але остаточно зупинилися на кількості — не більше трьох впродовж п’яти років. У фінальній редакції надається повноваження НКЦПФР вказати кількість бірж.
На думку НБУ, це може привести до появи тільки одного або двох операторів на ринку, що загрожує монополізацією. Інші учасники ринку можуть виявитися залежними від лише декількох бірж, які забезпечуватимуть основну ліквідність. Крім того, Нацбанк звертає увагу на можливі корупційні ризики, оскільки Комісія визначатиме і кількість операторів, і порядок їх відбору.
Коли знову розглянуть криптозакон
Після обговорення на комітеті, законопроект обсягом близько 270 сторінок передали на додаткову перевірку юристам Верховної Ради. Ярослав Железняк зазначив, що доопрацювання можуть тривати приблизно тиждень, після чого документ знову буде представлено для розгляду парламентом. Також існує ймовірність перегляду окремих пунктів рішення фінансового комітету.
А тим часом НКЦПФР підтримує ухвалення законопроекту і наголошує на тому, що розбіжності між регуляторами не повинні ставати на заваді створення правової основи для крипторинку.
Таким чином, голосування за нові правила регулювання та оподаткування криптовалют на цьому пленарному тижні не прогнозується, а остаточний зміст закону залежатиме від подальших домовленостей в рамках Верховної Ради.
Нагадаємо
Розробка законопроекту триває вже декілька років. Законопроект № 10225-д має на меті встановити правила оподаткування криптовалют, запровадити обов’язкову авторизацію бірж та чітко розмежувати повноваження двох регуляторів. Основну відповідальність за ринок планують покласти на НКЦПФР, тоді як НБУ контролюватиме окремі питання, пов’язані з електронними грошима та валютним регулюванням. Також у березні 2026 року Комісія планувала посилити контроль над криптотранзакціями, зобов’язати криптосервіси звітувати перед податковою службою та заборонити допуск до українського ринку компаній, пов’язаних з Росією.
