Від Малайзії до Танзанії: як багатомільйонні корупційні скандали пояснюють новий закон України
- Діденко Аліна
- 10.11.26 15:44
10 листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15056 у другому читанні, що зміцнює заходи проти підкупу іноземних службовців під час міжнародних ділових угод. За цю ініціативу проголосувало 247 депутатів, десятеро утрималися, жодного голосу "проти" не було.
► Головні фінансові новини від «Мінфіну»
Цей законопроєкт призначений для приведення українського законодавства у відповідність до стандартів, встановлених Конвенцією ОЕСР щодо запобігання підкупу іноземних посадовців. Йдеться про випадки, коли компанії або їх представники пропонують або передають хабарі чиновникам інших країн з метою отримання вигідних контрактів, державних замовлень, ліцензій або інших комерційних переваг.
Закон передбачає зміни в відповідних кодексах, зокрема у Кримінальному кодексі та Кодексі про адміністративні правопорушення. Буде уточнено визначення іноземних посадових осіб, а також запроваджено кримінальну відповідальність за підкуп іноземних чиновників та членів міжнародних парламентських асамблей.
Крім того, документ регулює заходи кримінальної відповідальності для правонаступників юридичних осіб, що важливо для уникнення відповідальності у разі змін у структурі компанії. Передбачено також право на апеляційне оскарження рішень суддів щодо обмежень діяльності юридичних осіб під час досудових розслідувань.
Ще одне положення стосується уповноважених осіб компаній, які зобов'язані вжити відповідні заходи для запобігання корупції.
Чому це важливо: корупційні виплати можуть коштувати банкам величезні суми
Проблема підкупу іноземних посадовців стосується не лише країн із високою корупцією. У міжнародній практиці були випадки, коли великі американські та європейські фінансові установи намагалися отримати вигідні контракти шляхом незаконних виплат, в тому числі в Азії та Африці.
Прикладом може служити скандал з американським інвестиційним банком Goldman Sachs та малайзійським державним інвестиційним фондом 1MDB.
У період 2009-2014 років співробітники Goldman Sachs брали участь у схемі підкупу високопосадовців Малайзії та Абу-Дабі. Згідно з даними Міністерства юстиції США, через посередників було обіцяно і виплачено понад $1,6 млрд хабарів, що дало змогу банку отримати вигідні контракти на організацію випусків облігацій для фонду 1MDB на загальну суму близько $6,5 млрд.
Goldman Sachs отримав близько $600 млн від цих угод. У 2020 році банк визнав свою причетність до цієї схеми, а його малайзійська дочка визнала провину. У рамках угоди з американськими та британськими органами, банк погодився сплатити понад $2,9 млрд.
У 2023 році колишнього керівника Goldman Sachs Роджера Нга засудили в США до десяти років в'язниці за участь у змові з метою підкупу іноземних службовців. Інший колишній топменеджер Тім Лейснер також визнав свою провину.
Ще один значний випадок стосується британського Standard Bank та його підрозділу Stanbic Bank Tanzania, який у 2013 році перерахував $6 млн місцевій консалтинговій компанії. За версією британського Управління з боротьби з шахрайством, гроші мали на меті підкуп посадовців уряду Танзанії для отримання мандату на залучення $600 млн для держави.
У листопаді 2015 року британський суд затвердив угоду щодо відкладеного кримінального переслідування Standard Bank. Банк погодився сплатити $16,8 млн штрафу, повернути $8,4 млн прибутку і компенсувати уряду Танзанії близько $7 млн. Окрім цього, він повинен переглянути та посилити свої внутрішні антикорупційні процедури.
Ця справа стала першою угодою такого роду за участі британського Управління, підкресливши, що фінансові установи можуть нести відповідальність не тільки за пряме надання хабарів, а й за невиконання запобіжних заходів щодо корупції у своїх структурах.
Що це означає для українських компаній
Обидва приклади демонструють, що міжнародні антикорупційні правила поширюються не лише на чиновників, що отримують хабарі, але також і на компанії, їхніх керівників, співробітників і посередників. Відповідальність може стосуватися всіх, хто залучений до незаконних платежів.
Це актуально для українських бізнесменів, які прагнуть вийти на міжнародні ринки, брати участь у державних тендерах за кордоном, отримувати ліцензії та укладати контракти з іноземними партнерами. Компаніям слід звернути більше уваги на перевірку посередників, контроль за платежами та внутрішні антикорупційні процедури.
Окрім того, існує економічний аспект: якщо контракт отримує компанія, що пропонує найбільший хабар, а не найкращі умови, від цього програють конкуренти, держава та платники податків. Корупція призводить до зростання вартості державних проектів, погіршення якості послуг та підриву довіри з боку інвесторів.
Прийняття законопроєкту №15056 є частиною міжнародних зобов'язань України і кроком до стандартів ОЕСР. Це також важливий сигнал для іноземних партнерів, що в Україні розвивається правова відповідальність за корупційні дії не лише всередині країни, але й у міжнародних угодах.
Як ми вже згадували:



