Скільки коштує один день страйку в найбільших економіках Європи

► «Мінфіну»: ключові фінансові новини

Тема страйків знову на порядку денному через нову хвилю протестних акцій у Європі. 11 листопада в Іспанії відбудеться перший загальнонаціональний страйк з 2012 року, ініційований двома найбільшими профспілками — Comisiones Obreras (CCOO) та Unión General de Trabajadores (UGT). Працівники вимагають поліпшення доступу до житла, підвищення зарплат у зв’язку з інфляцією та покращення державних послуг.

Протести проходять на фоні наближення дострокових парламентських виборів, призначених на 29 листопада. У той же час, активність страйків зростає і в інших європейських країнах: 5 листопада у Франції відбулися масштабні акції протесту, італійська профспілка CGIL оголосила загальний страйк на 20 листопада, а бельгійські профспілки готують схожі акції на тиждень з 23 листопада.

Згідно з попередніми даними Європейського інституту профспілок (ETUI), 2025 рік може стати найбільш активним для страйкової діяльності в ЄС з 1991 року.

Методика оцінки збитків

В аналітиці для оцінки втрат у різних країнах застосували однорідний підхід. Для цього річний ВВП країни ділять на 365 днів, що дозволяє оцінити середній денний обсяг виробництва. Стверджується, що страйк охоплює кожного п'ятого працівника, і відповідно, втрачається приблизно п'ята частина денного економічного результату.

За оцінками, зібраними на основі даних Eurostat за 2025 рік, найбільші втрати від страйку в Україні зазнає Німеччина — близько €2,5 млрд за один день.

Приблизні оцінки втрат для інших країн:

• Франція — €1,6 млрд;
• Італія — €1,2 млрд;
• Іспанія — €930 млн;
• Бельгія — €350 млн;
• Португалія — €170 млн.

Іспанія, наприклад, за минулий рік створила товарів та послуг на загальну суму €1,69 трлн, або приблизно €4,6 млрд на день. Таким чином, навіть якщо враховувати однакову зупинку роботи, її потенційні втрати нижчі, ніж в Німеччини, Франції або Італії.

Проте ці дані слід сприймати як теоретичну модель, а не точні розрахунки збитків від конкретного страйку. Протести впливають по-різному на різні галузі: найбільше страждають транспорт, освіта та державні послуги, тоді як багато підприємств продовжують працювати.

Різниця в оцінках збитків

Важливо розрізняти потенційні втрати в день страйку та фактичний вплив на економіку за підсумками кварталу чи року. Це два різні підходи до оцінки, які можуть дати різні результати.

У першому випадку аналізується вартість виробництв, які могли б реалізуватися під час страйку. Цей підхід дозволяє порівнювати країни за єдиною формулою, але не враховує, чи вдасться надолужити пропущені замовлення чи послуги.

Другий підхід оцінює фактичний вплив на ВВП, що демонструє, наскільки страйки дійсно змінили рівень економічної активності за певний період, враховуючи можливість відновлення роботи після протестів.

Наприклад, у Франції Банк Франції оцінив, що страйки проти пенсійної реформи у березні-квітні 2023 року зменшили економічний ріст приблизно на 0,1 відсоткового пункту в першому кварталі, але вже у другому кварталі відновлення виявилося на таку ж величину. Це свідчить про те, що значну частину втраченої активності економіка змогла компенсувати.

Аналогічні висновки зробив французький статистичний орган INSEE стосовно соціальних протестів навесні 2018 року, їхній вплив на ВВП також оцінювався приблизно на рівні -0,1 відсоткового пункту.

Це підтверджує загальне спостереження, що страйки не завжди спричиняють безповоротні економічні збитки. Наприклад, вантажі можуть бути відправлені на наступний день, прийом у лікаря можна перенести, а підприємство може організувати додаткову зміну для виконання відкладених замовлень.

Тимчасові та постійні втрати

Наслідки страйків можуть умовно підрозділятися на дві категорії.

Тимчасові або компенсовані втрати — це ті виробництва та послуги, які не відбулися в день протесту, але можуть бути перенесені на пізніший термін. Наприклад, підприємства можуть виконати замовлення в додаткову зміну, залізниця може перевести пасажирів наступного дня, а пацієнти можуть відвідати лікаря після перенесеного прийому. Таким чином, початкове падіння економічної активності може бути частково або повністю врівноважене в наступні періоди.

Постійні або безповоротні втрати виникають тоді, коли відкладену діяльність вже неможливо відновити. Робітник втрачає зарплату за день, коли не працював, якщо цей час не оплачується. Авіакомпанії не вдається повернути дохід від скасованих рейсів, а готелі втрачають прибуток через непродані номери. Держава також не отримує частину податків з діяльності, яка так і не відбулася.

Тому загальна сума потенційних втрат від одного дня страйку може суттєво перевищувати фактичне скорочення ВВП за підсумками кварталу. Перше вимірює обсяг зупинки роботи, друге — те, що економіка дійсно не змогла компенсувати.

Як Бельгія ілюструє наслідки регулярних страйків

Якщо одиничний страйк можна частково компенсувати, то регулярні зупинки роботи створюють значно більші проблеми. Яскравим прикладом є Бельгія.

За даними ETUI, у 2025 році через страйки у країні було втрачено 1 354 845 робочих днів. Цей показник дорівнює 313 дням на кожну тисячу працівників. Попередній рекорд становив 299 днів і був зареєстрований ще в 1993 році.

Для порівняння, у Нідерландах 23 страйки, що відбулися в минулому році, призвели до втрати близько 60 тисяч робочих днів, згідно з даними статистичного відомства CBS.

В Німеччині Інститут економічних і соціальних досліджень (WSI) оцінив втрачені через страйки робочі дні на рівні приблизно 645 тисяч. Це менше за середні показники, хоча німецька економіка майже в сім разів більша за бельгійську.

Ці статистичні дані дозволяють оцінити не лише фінансову цінність одного дня протестів, а й інтенсивність страйкової активності. Коли зупинки роботи повторюються постійно, підприємствам стає важче переносити замовлення, планувати виробництво, організовувати логістику та виконувати контракти. Таким чином, наслідки виходять за межі короткострокового падіння економічної активності.

Споживання електроенергії як індикатор масштабів страйку

В Іспанії використовують цікавий метод для оцінки участі працівників у протестах, базуючись на зміні споживання електроенергії.

Під час загальнонаціонального страйку в листопаді 2012 року споживання електроенергії в ранкові години було на 11,4% нижчим за звичайні показники для цього часу. Аналогічно, під час страйку в березні того ж року падіння склало 15,4%. Міністерство внутрішніх справ Іспанії надало ці дані на основі статистики оператора електромереж Red Eléctrica.

Цей метод не може надати точної кількості учасників страйку, але швидко демонструє, наскільки економічна активність в країні знизилася. Дані про споживання електричної енергії можуть бути доступні раніше, ніж офіційні підрахунки профспілок та урядів, які часто суттєво відрізняються.

Погляд на Іспанію

Незважаючи на майбутній страйк, іспанський фондовий ринок поки що не виявляє значних тривог. Індекс IBEX 35 завершив торги на рівні 19 742,5 пункту, що на 14,1% більше з початку року та приблизно на 3% нижче від історичного максимуму.

Акції компаній, які безпосередньо залежать від транспортних та туристичних послуг, також демонструють позитивну динаміку. Наприклад, акції готельної мережі Meliá Hotels International зросли на 38%, а оператора більшості іспанських аеропортів Aena — на 21% з початку року.

Для інвесторів одноденний страйк може нагадувати про негоду, яка тимчасово затримує рейси. Однак значніші ризики виникають, коли протести стають настільки частими, що перетворюються на постійний аспект економічного життя.

Безпосередні наслідки страйку в Іспанії оцінюватимуть за кількістю втрачених робочих годин і зупиненими послугами. Натомість, чи вплине хвиля протестів на політичну та економічну ситуацію в довгостроковій перспективі, стане зрозуміло лише після парламентських виборів 29 листопада.